«По приколу» i без: чому українськi артисти йдуть в полiтику

        Ольга Полякова зiбралася захищати українське жiноцтво, а Святослав Вакарчук – громадянське суспiльство. Вiктор Павлiк, разом з партiєю «Стабiльнiсть», швидше за все, допомагатиме П.Порошенку. Про тернистий  шлях наших «зiрок» до зiрок полiтичних i –  назад, на грiшну землю.

      Вони не знають, що їх «кидають»?

      За рахунок вiдомих iмен полiтики не лише приваблюють виборцiв, але й заощаджують на кампанiї. Вигiднiше «впрягти» в агiтацiю «зiрку», яку всi знають, анiж вкладати великi кошти в розкрутку маловiдомого кандидата. Зате останнього точно протягне до парламенту знаний спiвак чи актор – на шлейфi власної популярностi. Що виграють артисти?

     – Добре,  коли дадуть бодай половину з того, що їм обiцяли пiд час виборiв. Бо

        наших «зiрок», що погодилися працювати на полiтикiв, трапляється, «кидають» – на грошi й не лише. Артисти про це уникають говорити, бо неписане правило: починаєш голосно скаржитися на «великого дядька» – можеш надовго зникнути з ефiрiв.

Вiдомо ж, хто в Українi контролює телевiзiйнi та радiо-канали. Тому нерiдко буває: включають у список, обiцяють суму, яку вручать повнiстю вже пiсля перемоги на виборах. Мовляв, зараз грошей нема, все на агiтацiю пiшло, потерпи. Потiм виявляється, що гонорару чи iнших компенсацiй ще треба почекати – невiдомо, скiльки. Це, якщо партiя потрапила до Ради. А якщо нi? Тодi всiм сумно. – Розповiв Global Village на умовах анонiмностi продюсер, що для преси просив називати себе «Владом Владовичем». (Свого часу вiн спiвпрацював з Павлом Зiбровим, Анi Лорак i Наталкою Могилевською).

      Про те ж саме, тiльки iншими словами, колись казав авторовi цих рядкiв вiдомий чернiвецький iмпресарiо Семен Цiдельковський (нинi покiйний): – Артисти – вони, як дiти – переважно, наївнi. В полiтицi не розбираються. Для них що, в першу чергу, важливо? Правильно, добре виступати й виглядати, альбом записати – на це треба грошi. А полiтики спокушувати вмiють. Через те й не тiльки артистам завжди спiвчуваю.

Нiна Матвiенко

Ще недавно чимало прихильникiв спiвчували в соцмережах славетнiй актрисi Адi Роговцевiй– з приводу того, що агiтувала за Петра Порошенка на минулих президентських виборах. Попри її запевнення, що за агiтацiйну «роль» взялася за покликом cерця. Чи була Адi Миколаївнi вiд екс-глави держави якась ще, крiм моральної, винагорода за роботу, вона не коментує.

        Вiдомо iнше: кампанiя-2019 – не перша в її життi. Кандидат, за якого агiтувала колись – сумнозвiсний «регiонал» В.Ландик. (Його син згодом «прославився» тим, що привселюдно побив дiвчину до струсу мозку). Потрапивши до парламенту, Ландик-старший про свої зобов’язання перед актрисою «не згадав». Сама вона про це розповiдала так:

      – Йде агiтацiйний тур, до мене пiдходять люди i кажуть: «Ну, все, бiльше тебе не любимо, бо ти – з «жирними котами»! Скiльки тобi за це дали?» Та насправдi нiчого «жирнi коти» не дають…       

      Зате «регiонали» виконали передвиборчi обiцянки по вiдношенню до Таїсiї Повалiй, за чийого шефа В.Януковича вона спiвала на президентських виборах 2009-го. «Золотому голосу України» (за версiєю її чоловiка та продюсера I.Лiхути)  спершу, було, збиралися дати портфель мiнiстра культури, але потiм обiйшлися «всього» депутатством у парламентi.

      Наближенi до подружжя Лiхут говорили iнше: вiд мiнiстерства вирiшила вiдмовилaся сама спiвачка, знову ж таки, не без впливу чоловiка. Пара вчасно зрозумiла, що робота в Кабмiнi часу на корпоративи й гастролi не залишатиме, а це серйозна стаття прибутку. Тим часом, як сесiї Верховної Ради можна було часто пропускати, що Повалiй i робила.

      Сьогоднi про цю артистку мало хто згадує – майже вслiд за Януковичем вона виїхала до Росiї. Зараз живе в Москвi, де придбала квартиру.

Законотворець Злата

       Яка з них користь в Радi?

       Мало, або взагалi жодної. Представники богеми, якi витримали там недовго i склали повноваження пiд акомпанемент власних нарiкань, що несила терпiти полiтичнi вiйни: Руслана Лижичко, Святослав Вакарчук («Наша Україна»), Злата Огнєвiч (Радикальна партiя). Всi троє не запам’яталися законотворчiстю, a Вакарчук i Лижичко пропускали засiдання.

        Ще ранiше, в 1998-му, щойно отримавши мандат вiд «Народного Руху», його повернула назад Нiна Матвiєнко.

        За межами Ради троє з цих артистiв таки стали полiтиками. Русланину дiяльнiсть пiд час Євромайдану вiдзначили Мiжнародною нагородою «Жiнки мужностi», в 2014-му спiвачцi її вручила у Вашингтонi Мiшель Обама. Крiм Руслани, таку вiдзнаку отримали ще дев’ять лауреаток з рiзних країн.

        Герой України, Нiна Матвiєнко активно долучилася до збору коштiв для АТО, навiть органiзовувала з цiєю метою доброчинний концерт в палацi «Україна». Який, щоправда, повноцiнно провести не вдалося через конфлiкт артистки з дирекцiєю палацу.

        Панi Нiна також виявилася найбiльш непримиренною опозицiонеркою колишнього президента, якого публiчно затаврувала: «Порошенко, я проклинаю тебе за вiйну! Я стою перед Богом на колiнах i кричу: будьте ви проклятi за синiв наших, за дiтей!» 

        Зате друге пришестя Святослава Вакарчука в полiтику в якостi недо-кандидата в президенти-2019 було таким же безбарвним, як i колишнє депутатство. А третє – проголошене створенням партiї «Голос» в серединi травня – обiцяє вiдтягти частину виборцiв з табору пропрезидентської «Слуги народу», в першу чергу – тих нацiонал-патрiотiв, що голосували не стiльки за Зеленського, як проти Порошенка. Чи вдасться – побачимо пiсля виборiв.

Радикальна Анастасiя Приходько

        Наразi ж програма «Голосу» – «все, як у людей», так само позбавлена конкретики, як i всi iншi. Не бракує красивих фраз про «сильну економiку» та «найвищу цiннiсть людини», але нема й слова, як та за рахунок чого досягатимуть заявлених цiлей.

      До того ж, новачкам-«голосовикам» на виборах доведеться вчитися «на ходу» як протистояти в одномандатних округах –  де не одну каденцiю тримають позицiї досвiдченi «зубри»-мажоритарники.

        Тим не менш, iнсайдери говорять, що

     на Вакарчука поставили у Вашингтонi – зокрема, тi члени команди Д.Трампа, що розчарованi полiтикою Зеленського. Бо той проiгнорував американськi рекомендацiї стосовно кадрових призначень (i не тiльки них).

Пiдставою для такої iнформацiї була й участь Святослава в американськiй освiтнiй програмi «Yale World Fellow-2015» – для молодих демократичних лiдерiв, яка фiнансується за участi Державного Департаменту США.  

       Cеред артистiв є винятки, якi вже встигли щось зробити в Радi. Це актор театру Богдан Бенюк, заступник голови партiї «Свобода» та спiвачка Оксана Бiлозiр. Перший доклав рук до редагування мовного закону (недавно прийнятого), свого часу його активно лобiював. Збирається знову йти до Ради на теперiшнiх виборах, каже, що в полiтицi драйву бiльше, анiж в акторствi.

Неспокушений владою Тарас Петриненко

       Друга навеснi 2019-го внесла «заробiтчанський» проект 10153, що згодом став законом. Вiн передбачає запровадження карткок мiгрантiв, а вiдтак вiдрахування заробiтчанських грошей до спецiального державного фонду, що покликаний «захищати їхнiй добробут». Самi заробiтчани заперечують, що власний добробут успiшно рятують вже десятирiччями без участi держави, а закон назвали грабiжницьким.

       Хайп, «важнєйшеє iз iскуств»

       Заразливий приклад президента В.Зеленського? Справа не лише в цьому, адже походом за мандатом артистам можна хоч трохи повернути собi увагу шанувальникiв, якщо арт-рейтинги пасуть заднiх.

       Крiм Святослава Вакарчука, на парламент нацiлилися ще кiлька спiвакiв. На змiну Златi до «радикальних» лав влилася Анастасiя Приходько, в якої ранiше не склалося з БЮТ. Надто, пiсля скандального Настиного теле-iнтервю про «умну жiнку Юлiю Тимошенко». Приходько збирається вiдстоювати iнтереси Києва i киян. Чесно каже, що ще не знає, яким чином, але обiцяє старатися.

        В БЮТ, натомiсть, йде Олександр Пономарьов.

      Оля Полякова наробила чимало хайпу недавньою заявою, що створює партiю, яка захищатиме працюючих жiнок. Але тут же заявила, що в цих виборах до Ради участi не братиме. Мовляв, спершу накопичить полiтичний досвiд. Питається, навiщо взагалi було про партiю говорити?

Партiйнi лiдери Зеленський i Полякова

        Зате Вiктор Павлiк, схоже, питанням вiдсутностi досвiду не переймається, бо пiде за списком партiї «Стабiльнiсть». Лiдер якої, Василь Журавльов, на минулих президентських виборах  був номером 37 i набрав «аж» 0.04% голосiв. Вiн каже, що є прихильником «iснуючого курсу», а гасло «Стабiльностi» – «Мир. Закон. Порядок» – нiби випадково, але геть не креативно перегукується з тим, що вiд П.Порошенка: – «Вiра. Мова. Армiя».

       Зважаючи на безжальну мову цифр i те, що нi Павлiк, нi Приходько, нi Пономарьов в останнi роки, м’яко кажучи, не можуть похвалитися топовими позицiями в нацiональних хiт-парадах, можна смiливо припустити, що ця трiйка йде в полiтику зовсiм не задля полiтики. А радше за тим, щоб знову нагадати про себе публiцi.

       Як i по-справжньому популярна Оля Полякова – бо ж недарма кажуть, що в шоу-бiзнесi хайп – це «важнєйшеє iз iскуств». Спiвачка справедливо розсудила, що розмови «навiщо воно їй треба?» також добре «продають» квитки – та хоч би на наступне шоу 26 жовтня «Королева ночi. На бiс» – вiд 1000 гривень за можливiсть на Олю подивитися.

     Та ще цiкавiшим видовищем стане її партiя бодай через рiк – звичайно, якщо сама Оля тодi ще буде про неї пам’ятати.

     Про тих, що не пiддалися –

     Спокусi владою. Пропозицiї депутатства свого часу надходили Олегу Скрипцi й Тарасу Петриненку – вiд рiзних партiй. Були вiдхиленi.      

Людмила Пустельник 

Фото: antikor, fdlx, soundcloud  Вгорi: Важливий “голос” Вакарчука – дружина Ляля