УРКАїнський вибiр

          Яке би то було кiно!.. Три сценарiї для полiтичної реклами на парламентськi вибори.

     Партiя «Голос» (лiдер – С.Вакарчук)

     В кадрi – «лiжкова сцена», вiн i вона. Оскiльки з одягу на них – лише скупий партiйний рейтинг, то камера цнотливо уникає великих планiв. Вiн (спiває): «Су-у-узi, а якщо без iлюзiй, чи дo Ради пройдемо-о? Оу-вов, оу-вов?»

       Вона: «Давай, милий, давай, бiльшого вимагай! Давай, милий!..»

       Вiн (трохи роздратовано), бiльше неспiває: «Нема чого давати! Й так вже бюджет на рекламу перевищили! Треба менi був той «Голос», як Зеленському – Банкова, блiн!».

       Пiсля слова «голос» в кадрi з’являється пес (не партiя, а в хорошому розумiннi слова), радiсно гавкає i нiяк не заткається. Славко намагається пса переспiвати: «Су-у-узi, а якщо без iлюзiй, чи дo Ради пройдемо-о?» Пес зiтхає. Камера бере великий план пса, в того по-людськи розумний погляд. Тварина мовчки натискає клавiшу CD-програвача, кiмната наповнюється Вакарчуковим хiтом «Скажи менi, чому не можу?» Славко лиже пса в нiс.

       Голос за кадром спершу збирався щось сказати, але мовчить – в зв’язку з тим, що однойменна партiя таки справдi дуже перевищила бюджет на рекламу.

    Партiя «Європейська солiдарнiсть», (ПЄС, лiдер – П.Порошенко)

    В кадрi – iнтер’єр середньостатистичного українського помешкання. В ньому саме орудує злодiй. На тумбочцi лежали золотi сережки господинi – поклав coбi в кишеню. З шухляди вигрiб господареву заначку, з серванта – тещину, «на похорон». Навiть копилку – хазяйський син-школяр туди кидав дрiб’язок – i ту поцупив. Господар, прокинувшись, будить усю родину, крадiя в’яжуть.

      Злодiй: «Ви що, не бачите, яка на менi гарна вишиванка?! А давайте разом «Ще не вмерла…» заспiваємо?»

      Сiм’я в патрiотичному поривi виконує нацiональний гiмн разом з грабiжником. Всi, як належить, кладуть руки собi на серце, а злодiй – на господареву кишеню, звiдки дiстає гаманця.

       Голос за кадром: «ПЕС з вами, свiдомими виборцями!» Камера дає великий план злодюги i господинi, яка на вишитому рушнику пiдносить йому канапок на дорогу. Злодiй, розчулившись, дiстає з-за щоки недосмоктану карамельку й пригощає нею хазяйського сина. Також дякує за те, що родина зробила правильний європейський вибiр.

       Далi в кадрi – сите й трохи набрякле алкоголем обличчя Великого Злодiя на тлi нашого жовто-синього та блакитного Євросоюзiвського прапорiв, що трiпочуть на вiтрi. Коли камера вiд’їжджає, злодiй швидко тягне до торби ще й обидва прапори.

Партiя «Український вибiр – За життя», входить до «Опозицiйного блоку» (лiдер – В.Медведчук)

      В кадрi – мiський ретро-краєвид часiв «бабцi» Австро-Угорщини. Вулицею бiжить шмаркач-уркаган* i кидає камiнням по вiкнах. Дзвiн розбитого скла, крики «тримай його, паскуду!». Але нi, втiк. Далi в кадрi з’являється майстер-скляр. Вiн iде по вулицi з агiтацiєю: «Вiкна вставляю, людям допомагаю!» Вдячнi мiстяни платять йому грубi грошi за нове скло, деякi придурки навiть називають «благодiйником». В наступному кадрi знову з’являється шмаркач-уркаган зi своїм камiнням, все повторюється.

         Голос за кадром: «Партiя «УРКАїнський вибiр»: Ми вам ще вставимо! Вирiшимо вашi проблеми, бо самi їх створимо! Визволяємо полонених i прокладаємо «мости дружби»: в «Устьвимлаг», колонiю посиленого режиму «Полярная звєзда» та iншi вiддаленi мiсця пониженої комфортностi на територiї РФ».

*Уркаган – неповнолiтнiй злочинець, з якого обов’язково виросте доросла погань.

Людмила Пустельник

Карикатури: Богдана Процишина та radiosvoboda (Oлекciй Кустовський)

Фото – 24tv.ua