Горить Сибiр: якi наслiдки вiдчуємо скрiзь

     Пiдвищення температури планети, захворювання, погiршення якостi питної води. Спричиненi наймасштабнiшою лiсовою пожежею в Росiї – для всiх мешканцiв Землi.

 

  Чого чекати?

      1.Погiршення парникового ефекту та ще бiльшого пiдвищення температури планети – за рахунок викидiв (через згоряння) в атмосферу багатьох десяткiв тонн двоокису вуглецю, СО2 – точна й напевне вражаюча цифра ще встановлюється.

      Лiсовi пожежi також витворюють сажу та iншi шкiдливi аерозолi, що спричинює змiни атмосферних явищ. Все взаємо-пов’язано: глобальне потеплiння висушує лiси, роблячи їх бiльш вразливими до займання, i стосується це геть усiх лiсових масивiв земної кулi. Тож пожежi, на кшталт росiйської, можуть спалахнути будь-де на Землi – але тепер з бiльшою вiрогiднiстю.

      Дим вiд сибiрського вогню вже досяг Арктики – згiдно з висновком Свiтової Метеорологiчної Органiзацiї. Сажа осiдає на льодовики й снiг, зачорнює їх i зменшує спроможнiсть вiдбивати сонячнi променi. Попiл, до того ж, сприяє пiдтопленню постiйного шару арктичної криги,  вiдповiдального за природнє охолодження земної кори. Результат – пришвидшенi темпи глобального потеплiння

      Найзначнiший «внесок» до нього зроблять палаючi торф’яники Захiдного Сибiру – де сконцентрованi 60% свiтового торфу, в надрах якого – до 70 млн. метричних тонн метану. Тлiючий торф – це танення «вiчної мерзлоти», ще одного «кондицiонера» планети. Вивiльнений метан може перебувати в атмосферi вiд 10 до 15 рокiв, а його «зiгрiваючий ефект» – розтягтися на сотню рокiв.

     2.Буде ерозiя грунтiв, яких бiльше не втримуватиме випалене корiння рослин. Вiдтак – потрапляння грунту до рiчкових вод, а звiдти, вже забруднених – до свiтового океану.

     3. Зростання кiлькостi алергiчних, серцево-судинних та онкологiчних захворювань. Найбiльш вразливими до яких стануть найменш захищенi: малi дiти – через не повнiстю сформований iмунiтет – та лiтнi люди, чий iмунiтет вже ослаблений.

     4. Вже в серпнi сибiрський смог дiйде ло Москви.

     5. Новi дерева у спалених пiвнiчних районах тайги виростуть лише через 150 рокiв.

     Чому в Росiї не стали одразу гасити вогонь?

     Екологiчне лихо на кшталт останнього – постiйне й типове явище для цiєї країни. Подiбнi пожежi траплялося i в 2003-му, i в 2012-му, але 2019-ий напевне встановить рекорд: вогнем охоплено вже бiльше  трьох мiльйонiв гектарiв сибiрського лiсу, згарище перевищило розмiр Бельгiї – як стверджує експерт росiйського вiдiлення Green Peace Грiгорiй Куксiн. Особливiсть цьогорiчної катастрофи – що дим вiд неї поширюється не на схiд, а на захiд. Якщо ранiше пожежi не отримували такого розголосу – адже смог накривав малонаселенi мiсцевостi – зараз ситуацiя кардинально iнша. Бо задихаються сибiрськi мегаполiси – Навосибiрськ, Казань, Челябiнськ, Eкатеринбург.

      Почало горiти кiлька тижнiв тому – у важкодоступних районах Красноярського краю, Якутiї, Бурятiї, Забайкалля та Iркутської областi. А гасити вогонь почали тiльки пiсля того, як надiйшов наказ вiд В.Путiна.

       Oбсягами втрат треба в першу чергу «завдячувати» росiйськiй владi – бо невживати заходiв для приборкання вогню їй дозволено… на федеральному рiвнi. Зокрема, в 2015-му було прийнято закон, що залишає на розсуд губернаторiв: якщо витрати на гасiння пожежi перевищують вже отриманi внаслiдок втрати, то коштiв на лiквiдацiю можна не видiляти. На думку росiйських правозахисникiв, закон також створює широкi можливостi для нецiльового використання бюджетних грошей.

      Ще одна частина проблеми – слабка росiйська економiка, вона не передбачає обов’язкового в сучасних екологiчних умовах монiторингу займань у лiсах. Iншими словами, знову вступає в силу цинiчний розрахунок: очiкуванi витрати на монiторинг та швидке реагування на проблему, зазвичай, перевищують мiнiмальну цiну спаленої пожежами деревини. В Росiї дешевше лiс спалити, анiж його врятувати – це майже офiцiйно.

climatehotmap.org, therussianreader

Фото: regnum.ru, VladNews, 1RRE, siberiantimes

Напишіть відгук