Глибоко неєвропейський Захiд

Чому вiд прогинy Макрона перед Путiним Києву має бути нi холодно, нi жарко – експерти

    Французький президент Макрон днями вiдзначився в полiтичнiй гiмнaстицi: зробив прогин перед Путiним, виконав «позу покiрностi». Заявив, що Росiя –  «глибоко європейська країна», «двi нашi нацiї мають жити разом» та iнше «Вальдемар, мон шер амi!».

     Шанувальники еротичного серiалу про тезку Макрона, Еммануель, напевне, зворушилися своєрiдним умiнням френч-зверхника. Хто сказав, що гeo-полiтика – це не БДСМ? 50 вiдтiнкiв азioпської та євро-сiростi, Вова + Маня = вселенська ганьба.

      В Макрона вдома – справи кепськi. Рейтинг президента продовжує знижуватися (вже менше 30%, а було ж колись…) На другий термiн точно не оберуть, ще й нiяк не вгамуються «жовтi жилети».

      А Європi вiд нас вдвертатися не вперше, i йдеться не лише про вчора – коли до ПАРЄ знову запустили РФ. В них така  традицiя ще з давнiх часiв. Поки орда Батия плюндрувала Київ в 1240-му, при дворi французького короля Людовiка Святого обговорювали питання – нi, не про те, щоб скерувати на допомогу Русi власне вiйсько, а куди втiкати, якщо монгольська хвиля докотиться й до Парижа. Бо вузькоокi варвари збиралися йти «до останнього моря».

     Про моря – то взагалi цинiчна iронiя iсторiї, в контекстi сучасному. А саме – дитячого Макронового лепетання про «велику Європу вiд Лiсабона до Владивостока». Xоч навiть школярi знають, що Владивосток – то вже Азiя. Не допильнувала мадам Брiжiт, вчителька за фахом, що дитина, за яку вона колись замiж вийшла, географiї так i не вивчила.

      Зате 500 французьких фiрм, що працюють на територiї Росiї та обiцяна Путiним «спiвпраця в космiчнiй галузi» – то вже не школярство, a серйознi грошi. Свої ж iнвестицiї таки ближчi до тiла, нiж далека Україна.

     В якiй заявам Макрона природньо обурилися. I заговорили про те, що Захiд остаточно здав нас Кремлю – надто, пiсля свiжої заяви Д.Трампа, що Росiю треба повернути до «великої вiсiмки».

     Натомiсть експерти з мiжнародної полiтики не вважають, що сталося щось несподiване. Вони ж не радять надавати словам Макрона великої ваги чи впадати в розпач – передчасний.

Джон Гербст, колишнiй посол США в Українi: – У Францiї Путiн ще раз побачив стабiльнiсть власної мiжнародної позицiї. А тамтешня полiтика – традицiйно неопозицiйна до росiйської. Францyзiв не дуже хвилює, що робить режим РФ. Хоч Макрон насправдi свого часу навiть був жорсткiшим по вiдношенню до Путiна, нiж його попередники. Тим не менш, недавня зустрiч та риторика обох нiчого не змiнить нi в ситуацiї в Сiрiї, нi в Українi. Тут не варто чогось сподiватися.

Пйотр Мадайчик, полiтолог, Польща: – Макрон – майстер iнсценiзацiй, але наразi не продемонстрував iнших умiнь. Те, що сказав Путiну –  всього лише дипломатична гра, намагання помiрятися силами з Нiмеччиною за першiсть у Європi. А також повернути собi статус серйозного чинника, яким була Францiя в колишнi часи. Проте реальних змiн в глобальному контекстi пiсля зустрiчi Путiн-Макрон не буде, нi для кого.

     Лукаш Юрчишин, полiтолог, Польща: – Францiя – другий за обсягами iнвестор Росiї. Зустрiч Макрона з Путiними насамперед продиктована економiчними iнтересами обох. Також це спроба геополiтичної iнiцiативи Макрона: як гравця, що не залежить вiд США чи Ради Європи i може говорити на дражливi теми. Але це наразi лише спроба, й може лише говорити.

Ештон Бест-Коровайний

Фото: inforeactor.ru, Polskie Radio, 112international

 Карикатурu: rianowosti.ru, bigmir.net

Напишіть відгук