Ознаки талановитих: матюкаються, неохайнi,

ще й допiзна не сплять – згiдно з новим дослiдженням психологiв

 

     Добрi новини для тих, хто вживає ненормативну лексику – це свiдчення не стiльки поганого виховання чи приналежностi до соцiальних низiв, як прийнято вважати, але й кращого, нiж в iнших, розвитку мовлення. Ще й загалом багатшого лексичного запасу, а, отже, фiлологiчних здiбностей.

     Такого висновку дiйшли професори психологiї Крiстiн Джей (Мерiст Коледж) та Тiмотi Джей (унiверситет Массачусетсa, США, автор книги «Психологiя мови»). Звичайно, йдеться не про клiнiчно-хронiчнi явища, коли цензурними в «багатоповерхових» виразах є хiба-що сполучники, a лише про перiодичне вживання мiцних «епiтетiв», також сленгу. Обидва вчених припускають, що не має значення, якi саме слова сказано, зате плиннiсть мовлення, в якому вони присутнi – важлива.

      Тож якщо ви «додали гостроти» фразам в неформальному спiлкуваннi, це означає, що пiд час дiлових переговорiв, наприклад, ваша мова буде бiльш багатою та невимушеною, анiж в тих, хто «нiколи, нi разу, нiде». Висновок дослiдження:

«Обширний нецензурний лексикон слiд вважати характеристикою здорових вербальних можливостей».

Всепереч тому, як думали ранiше – що поганi слова свiдчать лише про обмеженi здiбностi, мовляв, «вiн же (вона) iншої мови не знає».

       Ба, бiльше – люди, що матюкаються, спроможнi краще розрiзняти нюанси рiзних слiв i доречнiше їх застосовувати, вони добрi промовцi. Їхня експресивнiсть також cумiсна з бiльшою емоцiйною вiдкритiстю – iншими словами, щира людина швидше позбудеться негативу засобами табуйованих слiв, анiж буде накопичувати в собi образу. Така експресивнiсть, крiм того, свiдчить про iновацiйний та креативний спосiб мислення у вирiшеннi проблем.

     Ще на тему iнтелекту:

Ви справдi дуже розумнi, якщо на вашому робочому столi панує вiчний безлад,

i майже нiколи не можете знайти потрiбний аркуш, який «десь тут щойно був». Дослiдження унiверситету Мiннесоти cтверджує, що подiбний стан речей сприяє виникненню у вас оригiнальних iдей, спонтанностi та творчого пiдходу. Неохайнiсть на столi означає, що його власник такою дурнею не переймається, бо його мозок натомiсть отримує бiльше можливостей для вирiшення важливiших питань.

      Психолог Кетлiн Войс переконана, що «середовище безладу спонукає звiльнення вiд традицiй та умовностей. Вже воно, своєю чергою, сприяє новизнi мислення». Тим часом, як охайнi, прибранi середовища, навпаки, таке мислення гальмують, бо заганяють його в усталенi шаблони.

      Нарештi, ще одне дослiдження психологiв встановило, що

Тi, хто допiзна не сплять, мають вищий iнтелект.

Висновок базується на аналiзi етнографiчних даних про розвиток людства. Нашi предки любили засиджуватися дотемна й добряче згодом бiля вогнища, розважаючись при цьому танцями, жартами й пiснями. Отже, «не спати доночi» – надбання еволюцiї.

      Разом з тим, спостереження за америкаськими пiдлiтками з високим IQ показало їхню схильнiсть засинати значно пiзнiше, анiж ровесники, що з нижчим IQ – пicля того, як дорослiшали. Те ж саме дослiдження встановило, що люди з розвиненiшим iнтелектом мають схильнiсть спати довше вранцi – в буднi та вихiднi.

     Звичайно, наявнiсть котроїсь або й усiх трьох перелiчених ознак ще не робить вас генiєм. Але ви, принаймнi, на правильному шляху.

bigperspectives.com

Карикатури: anekdot-tut., don-news.

Фото: thepoint.rabota.