Поки Трампу – iмпiчмент, в Києвi чуби трiщать?

Чому змiна господаря Бiлого дому нам невигiдна

        Процедура iмпiчменту президента США Д.Трампа, недавно розпочата демократами в американському Конгресi, якщо й увiнчається успiхом, то нескоро. Справа ця – довга, марудна, до того ж, безпрецедентна. Жоден з американських зверхникiв зi своєї посади таким чином ще не пiшов, навiть сумнозвiсний Нiксон (Уотергейт), який звiльнився не внаслiдок, а через загрозу iмпiчменту. Отже, наступних 3-4 чи й 5 мiсяцiв минатимуть пiд акомпанемент умовлянь республканцiв демократами: щоб голосували за iмпiчмент Трампу в Палатi представникiв.

      Однак, крiм Конгресу, пiдтримати звiльнення президента з роботи має ще й Сенат – а там  розподiл сил iнший. Та  й iсторично Сенат жодного разу за iмпiчмент не виступав.

       Тим часом, нашiй державi cаме лише з’ясування стосункiв у Вашингтонi може коштувати дорого.

      Спочатку про втрати, якi лежать на поверхнi – репутацiйнi. Формально, нi Україна, нi  її президент не виннi в скандалi, що вибухнув навколо родини Байденiв, їхнього «українського слiду» та спроби Трампа звести з ними рахунки засобами тиску на Київ (див.нижче «Бiда з Байденами – у В.Зеленського»). Але ми опинилися в ролi того самого вiсника, що принiс погану новину. Такого давно на горло не карають, але й теплим почуттям до нього взятися нiзвiдки.

     Офiцiйну версiю демократiв – тролимо аморального Дона, що докотився до шантажу iноземного лiдера – «мiж рядками» варто читати так: мало нам «руки Кремля» в американських виборах, тепер ще й «український фактор»! Що наша країна тим «фактором» стала мимоволi, значення не має – вдруге отримувати ляпаса чужого втручання у вибори для американцiв принизливо, i «лихоманити» Вашингтон буде все одно. До збудника ж лихоманки вiдомо, яке ставлення.

     Це для нас не означає, тим не менш, втрату союзника, але стовiдсотково – менше його уваги до українських проблем. Бо Трампу, попри демонстративний пофiгiзм з приводу  чужих «iмпiчних» зусиль, хоч-не-хоч, а доведеться на них вiдволiкатися. Коли ж пiд тобою хитається крiсло, вже не надто важливо, як дає собi раду Україна з росiйською вiйною.

      Iншими словами – зовнiшньо-полiтичне лiдерство США у свiтi суттєво обмежиться їхньою внутрiшньою проблемою, незалежно вiд того, хто вийде в нiй переможцем. До протистояння гiлок влади напевне виявиться чутливою й економiка. На тлi  прогнозiв експертiв про дуже ймовiрний новий виток свiтової фiнансової кризи вже наступного року це виглядає геть похмуро.

       Самому ж Трампу рiшучi дiї стосовно iнших свiтових гравцiв тепер теж даватимуться важче. Шанси бути обраним на другий термiн стали ще примарнiшими, нiж були ранiше. Сигнал, який вже вловили в столицях Старого Свiту.

      Дональд не єдиний, кому гикається на згадку про Україну. По демократах скандал теж вдарив, та ще й як! Джо Байден, найвiрогiднiший вiд них кандидат на майбутнiх виборах, вже попрощався з кiлькома вiдсотками рейтингу в ключових для себе штатах Айова та Нью-Гемпшир, Зате вперед вирвалася його давня конкурентка Елiзабет Воррен. Ненсi Пелосi, iнiцiаторка iмпiчменту та спiкер Конгресу, теж накручує собi шансiв як кандидатка вiд демократичного табору.

      На перший погляд, Українi – нi холодно, нi жарко вiд усiх тих рейтингiв. Та абстрагуватися вiд них не вийде, а вибудовувати стратегiю подальшого спiлкування з потенцiйними фаворитами перегонiв – доведеться. Ще й робити це вiртуозно – щоб не зiпсувати стосункiв з тими, хто наразi при владi. Oдночасно заручаючись пiдтримкою iнших, хто на конi можуть виявитися вже завтра.

    Чи вистачить для цього вмiння, знань та досвiду в нашої «зеленої» команди? «Зеленої», на жаль, також i в контекстi згаданих знань та досвiду.

       Тим бiльше, що Києву вже якось доводилося покласти всi яйця до одного кошика. Це коли наше МЗС готувалося до перемоги Х.Клiнтон на виборах, а потiм надолужувало втрачений час. «Перезавантажуючись» на ходу «пiд Трампа» i трохи не вибачаючись перед новою адмiнiстрацiєю, що «не на того» кандидата поставили.

      Розраховувати ж Києву, як не крути, наразi доводиться саме на вибухову й вперту вдачу сьогоднiшнього американського президента. Який ще нiколи добровiльно нiзвiдки не пiшов i для якого скандал, навiть найбруднiший – природна стихiя.

Ештон Бест-Коровайний

Карикатура: TeeShirtPalace

Фото: poilitico