Як ми отримали «Штайнмаєра»

Або ж пiдписали те, чого не було (!) в мiнських домовленостях

     Поки соцмережi обурюються пiдписаною Л.Кучмою в Мiнську «формулою Штайнмайєра», нацiоналiсти в Києвi збирають новий Майдан, а президент В.Зеленський заспокоює, що «нiчого страшного не сталося» спробуємо з’ясувати: a) якими будуть наслiдки пiдписання для України; б) звiдки взагалi взялася сумнозвiсна формула; в) чому Кремлю вдалося змусити Київ на неї погодитися.

 

Що буде:

     Виведення росiйських вiйськ та повернення Українi контролю над кордоном.

    Це формулювання – про кордон – хоч i дуже «розмито», але присутнє в документi, пiдписаному Л.Кучмою. Щоправда: деталей про те, як саме та на яких умовах ЗСУ контролюватимуть кордон, нема.

    Крiм того: в ОРДЛО вiдбудуться мiсцевi вибори згiдно з Коституцiєю нашої держави. Також пiсля висновку ОБСЄ, що вибори були демократичними та у вiдповiдностi до мiжнародних стандартiв.

    Донецька та Луганська областi отримують особливий статус. Закон про нього ще повинна прийняти Верховна Рада.

    Поки пiдписаний Л.Кучмою документ формально не схвалений чинним президентом України та не ратифiкований парламентом, вiн не має юридичної сили.

 

Що тут поганого?

    Роман Безсмертний, колишнiй представник України в Тристороннiй групi в Мiнську: «Hе йдеться про вирішення безпекового блоку, а про легітимізацію сьогоднішньої влади на окупованій території. У разі якщо вибори будуть проведені, ми отримаємо ще одне Придністров‘я. Особливість ситуації полягає в тому, що цей конфлікт не заморозиш, бо постачання зброї з сусідньої РФ йде регулярно».

     Прикметно, що питання хоч якихось росiйських компенсацiй Українi за зруйнованi на Донбасi iнфраструктуру, шахти, виробництва тощо навiть не порушувалися. 

      Крiм того: наразi не йдеться про розмiнування замiнованих територiй та роззброєння бойовикiв – як-от, кому та на яких умовах вони передаватимуть зброю, чи будуть задiянi в цьому процесi мiжнароднi органiзацiї, як взагалi буде розформовано «збройнi сили» «ДНР-ЛНР».  

     Ба бiльше –

залишається вiдкритим питання амнiстiї вiйськових злочинцiв.

     Попри те, що голова нашого МЗС В.Пристайко заявляв, що терористам, якi катували й вбивали наших громадян, законодавчого пробачення не буде. Але  Пристайко ще кiлька тижнiв тому говорив, що «формула Штайнмаєра» є для нас неприйнятною. I зараз це вже неактуально… 

      Ситуацiю також ускладнює чинний закон вiд 2014-го р., залишений «у спадок» попередньою владою П.Порошенка: «Про особливий порядок мiсцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». В ньому, зокрема, йдеться про

«недопустимiсть кримiнального переслiдування та покарання осiб, учасникiв подiй на територiї Донецької та Луганської областей».

     Чи переглянуть та на яких умовах цей законодавчий акт? Чи,  все ж таки, притягнуть до вiдповiдальностi вбивць, в т.ч. з числа найманцiв та громадян РФ?  “Формула” залишає цi питання без вiдповiдей. Хочеться сподiватися, що наразi.

 

Пiдписали те, чого не було в документах

     Ранiше формула була просто пропозицiєю нiмецького мiнiстра закордонних справ. Однiєю з багатьох iнших та

нiде не задокументованою в мiнських угодах.

Суть: треба провести вибори в ОРДЛО через 90 днiв пiсля прийняття закону про вибори.

     В 2016-му питання виборiв та амнiстiї для терористiв припинили обговорювати в Тристороннiй групi – бо по них не могли досягти згоди. Вирiшувати мали керiвники держав «Нормандського формату». В липнi вже цього року в Парижi зустрiлися радники керiвникiв «четвiрки», за участю нашого мiнiстра Пристайка. Саме тодi «формулу Штайнмаєра» було повернуто до обговорення.

 

Хто такий Штайнмайєр i чому йому вдалося?

      Сiрий кардинал нiмецької полiтики. На посаду шефа МЗС Нiмеччини прийшов в 2005-му роцi. Висуванець колишнього канцлера Шредера, вiдомого своєю проросiйською позицiєю.  Сюрпризу не сталося i з Франком-Вальтером Штайнмайєром: ще недавно приязнi стосунки ФРН зi США поступово змiнювалися прохолодними. Тим часом, по вiдношенню до Росiйської Федерацiї вони теплiшали.

     З 2007-го Штайнмайєр – вiце-канцлер, але значно поступався популярнiстю канцлеру майбутньому, Ангелi Меркель. Втiм, його вплив на главу держави залишався суттєвим протягом усiєї Ангелиної каденцiї. I хтозна, якби склалася зовнiшньо-полiтична доля України, якби не присутнiсть поруч з Меркель того самого «вiце». Саме вiн наполягав на невтручаннi Нiмеччини, коли Росiя анексувала український Крим в 2014-му. Мовляв, Москву не варто дратувати суворими заявами, бо тодi розпочне повномасштабну вiйну. Реакцiя ФРН на нашу втрату тодi й справдi виявилася млявою, а що сталося згодом – вiдомо.

       Попри те, що в кулуарах Бундестагу та Євросоюзу в той же час серйозно обговорювали iнший варiант: зараз треба рiшуче натиснути на Москву, поки не розперезалася остаточно. Заодно й вибити собi економiчнi поступки вiд Росiї. Саме вiд ФРН – як найвагомiшого Євросоюзiвського «гаманця» – cподiвалися категоричних заяв. Не судилося.

      Риторика ж Меркель по вiдношенню до агресора ще довго залишалася б в дусi «аби не дратувати», якби не збитий терористами над Донбасом пасажирський «боїнг» з майже трьома сотнями безвинних людей на борту. Фрау Ангела раптом стала суворою – адже йшлося про загибель захiдних громадян, i як не цинiчно, саме трагедiя допомогла їй пiдтримати iмiдж «муттер нацiї». Дбайливої до власних дiтей, але сердитої, коли хтось раптом їм загрожуватиме. Та «потяг вже пiшов», вiйна Росiї на наших схiдних кордонах була в розпалi.

     Поки Меркель виконувала роль «мами», вiце-канцлер Штайнмайєр – європейсього жандарма, й не лише по вiдношенню до України. У глухий кут зайшло спiлкування з Польщею. Нашого сусiда, було, обнадiяли додатковими виплатами «репарацiй» (компенсацiй з боку Нiмеччини за польськi втрати в Другiй Свiтовiй вiйнi), але Штайнмайєр заявив, що «розмови на цю тему є недоречними».

    Зате його розмови з шефом зовнiшньо-полiтичного вiдомства РФ С.Лавровим почастiшали –

тiльки протягом 2016-го Франк-Вальтер та Сєргєй зустрiчалися 13 разiв!

     В 2017-му дiйшло до побачення з Путiним, а минулого року вперше знову заговорили про «формулу» – спочатку за лаштунками перемовин, а вже згодом – як варiант, та ще й остаточний.

    Отож до «формули» ми йшли роками – з викрученими за спиною руками. Сьогоднi це сталося: РФ таки вручила нам «нiмецький подарунок» –  замiсть стрiчки, перев’язаний колючим дротом.

Ештон Бест-Коровайний

Карикатура Олексiя Кустовського

Бiльше за темою: «Вiдступати не можна почекати», роздiл «Вiйна» вiд 20 вересня 2019 р.