Коли капiтуляцiї – таки «нi»

«Мiнськ» жовтневий: «Штанймаєр» не працює, конфлiкт заморожується та що буде далi.

       В Мiнську почули Майдан. Це засвiдчив Фейсбук-пост Дарки Олiфер, прес-секретаря Л.Кучми, представника України в тристороннiй контактнiй групi. Якщо стисло – «формула Штанймаєра», або ж головний «мобiлiзатор» протестiв – це вже неактуально. Про неї в текcтi навiть не згадується. Натомiсть йдеться про ось що:  

      «За підсумками роботи ТКГ в Мінську.

      Виконання безпекового блоку питань Мінських угод є ключовим для повернення миру на Донбас.

      Всупереч Мінським домовленостям, НЗФ ОРДЛО продовжують систематично порушувати режим тиші вздовж всієї лінії зіткнення, в т.ч. в районі н.п. Золоте та Петрівське, де у відповідності до Рамкового рішення ТКГ 2016 року має відбутися розведення сил та засобів. Українська сторона чітко зазначила: таке розведення може відбутися тільки за умови дотримання 7-денного режиму тиші на цих ділянках. Попри зобов’язання, зафіксоване Мінськими угодами, НЗФ ОРДЛО не відводить від лінії зіткнення важку артилерію, натомість розміщують на передовій танки та міномети. Окремо українська сторона наголосила на необхідності демілітаризації н.п. Кальміуське, Новоазовськ, Саханка, Кумачово, де мають бути відведені важке озброєння та техніка…

       Українська сторона наголосила, що виконання політичного блоку питань Мінських угод є можливим виключно за умови виконання наступних пунктів:

розпуск квазіугруповань «Л/ДНР», повне припинення вогню; забезпечення ефективного моніторингу СММ ОБСЄ на всій території України; виведення з території України збройних формувань іноземних військ і військової техніки; розведення сил та засобів вздовж всієї лінії зіткнення; забезпечення роботи Центральної Виборчої Комісії України, українських політичних партій, ЗМІ та іноземних спостерігачів; встановлення контролю за непідконтрольною Україні ділянкою українсько-російського кордону та виконання інших пунктів, передбачених українським і міжнародним законодавством та Мінськими угодами».

Що це означає? Коментує полiтолог Андрєй Пiонтковський:

    – Это классическая для многих горячих точек на планете ситуация замороженного конфликта. Далеко не идеальный для Украины сценарий. Но наименее худший из всех возможных сегодня. И пусть теперь оккупант устраивает в ОРДЛО любые политические пляски со своими марионетками по формуле Сталина-Штайнмайера. Украина в них не будет участвовать, и ее характеристика ОРДЛО и Крыма как временно оккупированных территорий не изменится.

       Заявление украинской стороны от 15 октября вызвало бешеную реакцию в кремлёвском пропагандистском теле-террариуме. А уже через 2 часа после окончания минской встречи резко возросла интенсивность обстрелов с российской стороны вдоль всей линии разделения.

       Ясно, что с единственно возможным сегодня «миром» – перемирием на линии разделения сторон – Москва так просто не согласится. Десятки перемирий были за эти годы сорваны Москвой именно потому, что постоянная гибель людей на разделительной линии была необходима российским властям как средство психологического давления на Украину с целью заставить ее «воссоединиться» с ОРДЛО. Вся кремлёвская пропаганда и доминирующая в украинском телевидении её пятая колонна (каналы контролируемые Коломойским и Медведчуком) внушали и, надо сказать, достаточно успешно украинцам, что «мир» – это «воссоединение с ОРДЛО» на путинских условиях.

     Ночь с 14 на 15 октября была решающей для судьбы и украинского государства и лично президента Зеленского. Если бы он сделал еще один шаг в направлении «воссоединения», то для Кремля открылась бы соблазнительная возможность украинского блицкрига.

      Любой капитулянтский шаг, закреплённый 15 октября на встрече в Минске какими-нибудь новыми обязательствами Украины, вызвал бы масштабное протестное выступление против власти.

Вежливые российские диверсанты и киллеры, просто обязанные наличествовать в Киеве, очень быстро превратили бы массовый протест в массовые беспорядки, сопровождаемые человеческими жертвами.

     В обстановке нарастающего хаоса в столице и бездействия растерявшейся власти мужественные украинские патриоты Медведчук и Рабинович формируют Комитет национального спасения и обращаются за помощью в наведении порядка к самому вежливому человечку…

    Заявление Дарьи Олифер – это кардинальный поворот украинской власти от навязанной ей капитулянтской парадигмы «воссоединения» к суверенной политике. А лично для Владимира Зеленского – от роли «украинского эксперта на российском телевидении» к миссии украинского Президента.

      Не исключаю каких-то возможных колебаний власти, попыток сделать шажок назад. Но мне кажется, что выбранный вектор необратим.  

     Кремль вложил столько сил в свой проект «Троянский конь Лугандонии», вынашивал его пять лет. Теперь им придётся придумывать что-то новое.

Facebook, kasparov.ru

Карикатура: Дейва Гренлунда