Жiночa доля в «ДНР»

Як це та за скiльки: бути «ополчєнкою», вдовою терориста i «просто красунею» на Донбасi.

 

 Жити та їсти в Донецьку

     – Якби не заощадження ще до вiйни – не знаю, як би з донькою трималися на плаву. Принаймнi, не голодуємо, хоч дозволити собi можемо небагато. А шикують в нас лише тi, хто при владi, i хто стрiляє (бойовики – ред.), – розповiдає Дарина, 38-рiчна жителька окупованого Донецька, на умовах анонiмностi.

     Вона категорично вiдмовляється спiлкуватися про полiтичну ситуацiю, бо вважає, що «Україна нас кинула, то чого я зараз «розпинатися» буду?». В iнтонацiї Дарини вiдчувається втома, часом злiсть. Поговорити (онлайн) погоджується не «про «пургу», як характеризує висвiтлення росiйсько-української вiйни в ЗМI – «я вже телевiзора через це не вмикаю!». А про наболiле й щоденне – донецькi цiни на життя.

      До 2014-го жiнка працювала у фiрмi, що займалася органiзацiєю сiмейних свят, вiдповiдала за весiлля, заробляла непогано. Господар пiдприємства виїхав з мiста пiсля початку воєнних дiй. Дарина цього не зробила, бо думала, що «цей бардак протримається, ну, пару мiсяцiв, ну, пiвроку».

      Була безробiтною, потiм влаштувалася вихователькою в дитсадок i на ще одну роботу, продавчинею. Кiлька днiв на тиждень, позмiнно, в продуктовому мiнi-магазинi, що вiдкрився просто в дворi її багатоповерхiвки:

      – Такi «точки» розмножилися, мов гриби. Надто, в районах, де були обстрiли. До великого гастроному можна й не дiйти, а так – базовi продукти пiд боком, хоч i невеликий вибiр.

     Зарплата Дарини на двох роботах – 11000 росiйських рублiв з копiйками. Це трохи бiльше вiд середньої в Донецьку – 10000, або майже 108 американських доларiв. (Щоправда, онлайн-ресурси «ДНР» називають iншу цифру середнього заробiтку – 12000). Як би там не було, але названа сума в 3-4 рази нижча вiд аналогiчної в сусiднiй Росiї.

      В садку кошти Даринi часто затримують. В крамницi платять мало, зате постiйно – бо власник, приватний пiдпримець, вiдраховує податки «ДНР».

Чарiвна посмiшка Мiс Донбас

   – Тепер багато хто так змушенi робити, – каже Дарина. –  Звичайно, вони чудово в курсi справи, що цим порушують закони України. Але виживати якось треба.

    Що можна купити на 11 тисяч рублiв?
    Левову частку грошей «з’їдає» харчування: бо цiни на продукти наближаються до московських. Отже, хлiб – 20-25 руб., за  кiлограм: твердого сиру – 420-530, масла – 350-450, яловичини або свинини – 250-400, курятини – 160-200, ковбасних виробiв (варених) – 150-220, копчених – 350-600 помiдорiв – 95-120, картоплi – 40-60,  лiтр молока – 40.

      –  Стали «непiдйомними» фрукти, – скаржиться cпiврозмовниця. – За цитрусовi – вiд сотнi за кiлограм, влiтку за абрикоси хотiли 500, а за персики – 220. Тому, як чимало донеччан, купувала їх лише поштучно, для дитини.

    –  Звiдки родом продукти?

    – Фрукти-овочi, наскiльки знаю, везуть з Абхазiї, азербайджанцi теж ними на ринках торгують. Решта все – росiйське та бiлоруське. Хоч з України теж харчi привозять, буває.

     – А мiсцевi?

     – Часом люди на базарi щось з власних господарств продають, але такого мало… Ага, згадала – своя, донецька, в нас  горiлка, як-от «Шахтерская», дешева – 70 рублiв. Багато в магазинах росiйської, вiд сотнi за пляшку. Я сама не вживаю, але чула, що перевагу люди все одно надають українськiй. На КПП, коли повертаються додому з української територiї, дехто навiть погоджується платити мито – по 500 рублiв за пляшку – аби лише провезти алкоголь.

     Для довiдки: продукти власного виробництва з «ДНР» не можуть експортувати навiть до близького росiйського Ростова. Бо для цього потрiбна мiжнародна сертифiкацiя тощо, якої, зрозумiло, нiхто не надає.

    – Ранiше, – додає Дарина, – було трохи легше виживати. Малозабезпечиним хоч раз на мiсяць, та давали «ахмєтки» – продуктовi пакунки. Там були консерви, крупи, олiя… Але вже бiльше року тому останню таку «ахмєтку» в нас на районi бачили, бiльше не дають.

 

 «…Но ви дєржiтєсь!»

     Не без гордостi жiнка розповiла, що в себе на балконi у вазонах виростила кiлька кущiв болгарського перцю. До городництва спонукала все та ж ощадливiсть, через неї ж довелося забути про деякi довоєннi звички. Наприклад, похiд до косметичного салону на манiкюр, обов’язковий ритуал щотижня ранiше – зараз таке задоволення коштує 300-400 рублiв за сеанс, надто дорого. За тi грошi краще купити пару нових колгот – 500 рублiв, або ж такий незайвий в жiночому гардеробi бюстгальтер – 400-800 рублiв.     

     Можна, звичайно, чимало чого китайського замовити поштою – через той же Iнтернет-сервiс АliExpress, наприклад, але для цього треба мати платiжнi картки, як-от Visa. В бiльшостi донеччан таких нема, тож на сайтi «Все о ДНР» (vsednr.ru) пропонують завести електронного гаманця QIWI Wallet.

      Це справдi дуже економiчний варiант для Донецька, i зараз зрозумiєте, чому. Бо для реєстрацiї потрiбно мати сiм-картку, офiцiйним провайдером мобiльного зв’язку в «ДНР» є така собi фiрма «Фенiкс». Як чесно попереджають на сайтi, «в системе QIWI невозможно зарегистрироваться с помощью сим-карты «Феникс»: банк примет ваши деньги, но потратить их будет невозможно».

      Але й без того тратити донецькi панi мають на що: та хоч би 2000 з гаком рублiв за газ-воду-свiтло в двокiмнатному, як у Дарини, помешканнi. Попри те, що воду в мiстi вiдключають часто й по 4-5 днiв поспiль, холодну теж.

    Менше комунальної гризоти в жiнок, що подалися в «ополчєнки»: тут i казенне «довольствiє», i зарплати, «калорiйнiшi», нiж в решти громадян. «Сержантка» отримує 13000 рублiв, «рядова»  – 15000, «офiцер» – 35000. За виїзд на бойовi завдання «ополчєнкам» нараховують ще по 150.

     Але не бракує рiзних неприємних «але»: по-перше, можна й самiй «нарватися» на «бойовому» на кепську пригоду, а в «Новоросiї» своїх дуже навiть «кидають». Скажiмо, пенсiя пiсля важких поранень, що спричинили втрату кiнцiвки – аж 3000, i в документах це запишуть як «побутовий травматизм». Бо вiдповiдного закону про соцiальний захист «ветеранiв» в «ДНР» нема. Виплати також затримують.

     Показова iсторiя найманки з Москви Алєксандри Стальнової. Вона приїхала воювати вже вагiтною i на пiзньому термiнi «прославилася» в мережi вiдверто блюзнiрською «акцiєю». Поки чоловiк Сашi тицяв палицею у вiдрубану людську голову, що плавала в рiчцi Кальмiус, сама жiнка фотографувала «процес».

       Новонароджена донька подружжя померла одразу пiсля появи на свiт. Стальнова завагiтнiла вдруге, народила ще одну дiвчинку, а вiдтак почала волати про грошову допомогу в соцмережах – бо годувати й утримувати дитину не було на що. Про «вiйсько», в якому «служила», вiдгукувалася, що «це не армiя, а дурдом!» Бо, коли пiдписувала контракт, обiцяли багато, але отримала, як сама каже,  «*** з маслом».

 

«Гламур» в «ДНР»

      Не краща ситуацiя в тих, що вирiшили пов’язати свою долю з бойовиками – вийшли за них замiж. По-перше, цi шлюби не визнають нiде за межами «ДНР» («фiльчина грамота», як назвала мiсцеве свiдоцтво про одруження Дарина, колишня спецiалiстка з проведення весiль). По-друге, втрата годувальника на вiйнi зовсiм не означає для його вдови забезпеченого життя. Пiльги – на ту ж «комуналку» – їм наче б то надавати повиннi, але насправдi платять, як всi. Бо «президент» «ДНР» Пушилiн з трибуни пiльги пообiцяв, але вiдповiдний закон, хоч i прийнятий, та все одно не працює.

      Тi, хто спромоглися пройти всi кола бюрократичної тяганини, можуть розраховувати на «державну допомогу» – аж по 20000 рублiв щокварталу. Але це лише пiсля того, коли вдова зможе довести в судi, що її чоловiк загинув «захищаючи ДНР».

      Ще донедавна суто дамською статтею прибутку були конкурси краси «Мiс ДНР» (серед «ополчєнок») та «Мiс Донбас» (серед цивiльних). Змагання донецьких красунь cтали популярною темою для тролингу в мережi. Переважно, такого: якщо з демократiєю загалом в регiонi сутужно, то правила виборiв дiвчат – дуже навiть демократичнi. Бо на подiум брали i з зайвою вагою, i з не надто стрункими фiгурами та обмеженої довжини ногами.

      Виходу в купальниках не проводили, а дефiлювали дiвчата в «от кутюр» донецької, звiсно, дизайнерки, яка називає себе по-«мiфологiчному» скромно – Юнона Церера. До останньої має претензiї сайт «Миротворець»: в агенцiї Юнони працює Альона Загороднюк, про яку сайт пише, що має зв’язки з терористами.

       Остання переможниця «Мiс Донбас» отримала 30000 призових.

     Донецька «краса врятує свiт» закiнчилася в 2018-му. Більше конкурсів краси «мiнiстерство культури» «ДНР»  не проводило – i грошей нема, i вдови вбитих сепаратистiв обурювалися «бенкетом пiд час чуми».

Горпина Мак-Грегор

Фото: tsn, sovsojuz

Напишіть відгук