Як Іран знову обдурив світ, цього разу «чесно»

«Помилково збитий літак» – що це формулювання означає для постраждалих та винних у катастрофі літака МАУ

Коли генерал КВІР (Корпус вартових Ісламської революції) Амір-Алі Хаджизаде 11 січня визнав відповідальність своєї організації за збитий трьома днями раніше літак МАУ над Тегераном, чимало коментаторів поспішили «віддати належне чесності іранського військового». Мовляв, то не росіяни, які від власної провини за розстріляний над Донбасом МН-17 в липні 2014 продовжують відбріхуватися роками. Хаджизаде, натомість, вчинив гідно.

Тим часом, його заяву варто сприймати не лише як прояв докорів сумління, бо генералове каяття – крім того, чи насправді? – це також і вельми своєчасний піар-хід. Такий, що може допомогти Ірану уникнути й детального розслідування, й належного покарання для винних у катастрофі.

Але про все за порядком. Зараз цю країну можна позивати до суду не лише за знищення цивільного літака, але й за те, що тримала свій авіа-простір відкритим під час бойових дій. Таке вже було в минулому, і цілком ймовірно, що перед тим, як «здати» Хаджизаде, в Ірані згадали подібну історію власної втрати і винесені з неї уроки. Йдеться про катастрофу 1988-го, коли американські військові збили літак рейсу Iran Air Flight 655 над протокою Гормуз, тоді загинули всі 290 людей на борту. США спочатку заперечували власну причетність, та  згодом були змушені сказати, що «сплутали літак з іранською ракетою». Однак, визнати себе винними відмовилися, вибачатися – теж. Зробити те й друге довелося все одно, ще й заплатити величезну компенсацію родичам жертв – 61, 8 мільйона доларів – після вироку міжнародного суду, куди їх позвав Іран (washingtonpost.com).

Тож напевне пам’ятаючи цю історію, в Тегерані вирішили не доводити до крайнощів і вчасно посипати голову попелом. Які це може  мати наслідки?

Замість міжнародного розслідування – національне. «Тепер, після зізнання генерала, міжнародне слідство у справі катастрофи не має смислу, тому що це – технічне розслідування під егідою ІСАО, Міжнародної організації цивільної авіації, –  вважає незалежний експерт космічного кластеру фонду «Сколково» Вадим Лукашевич (Росія). – Головне завдання ІСАО – не пошук винних, а з’ясування причин. A причини вже відомі.

Тож ключове питання – хто винен. Відповідей на нього Іран шукатиме самостійно, без  зовнішньої участі. Тобто, це буде закрите розслідування і закритий процес. Отже, Іран, фактично, переводить усе в національну площину. Таким чином Тегеран обдурив усю світову спільноту, перевівши питання на національний рівень. Що світ може з цим зробити? Можливо, буде запроваджено якісь санкції, виплачено компенсації – та й усе» (spektr.press).

Не найсуворіше покарання для злочинців та питання щодо обсягів компенсацій. Чого «сподіватися» винним у катастрофі літака? Адже в Ірані існує смертна кара, застосовується не так вже й рідко. Ось що каже з приводу заступник міністра зовнішніх справ Польщі Марсін Пшидач: «Обов’язково буде процес над тими, хто дозволив і виконав фатальний запуск ракети. Але тут важливо – навмисною, чи ні, була дія. Якщо суд доведе ненавмисність, то мені важко уявити, щоб відтак винесли вирок про смертну кару для винних.

Загалом же про справедливість вироку зможемо говорити лише тоді, коли побачимо й відповідальність у належному відшкодуванні втрат – усім без винятку, хто в той чи інший спосіб постраждав від катастрофи». (wiadomosci.radiozet.pl)

Вердикт «ненавмисне» може мати небажані наслідки для постраждалих сторін – наголошує колишній шеф українського МЗС Павло Клімкін. Він переконаний, що Україні треба «не погоджуватися на будь-які формулювання на кшталт «помилково», а дати виписати юристам чітку зрозумілу позицію. Це буде важливо для всього: від простору для зовнішньополітичного маневру до врегулювання питань компенсацій» (facebook.com/pavloklimkin.ua)

Тим часом, з Росії прозвучала така заява представника зовнішньополітичного комітету Думи Константіна Косачьова: «Якщо дані чорних скриньок продемонструють, що іранська армія збила літак ненавмисне, то інцидент повинен бути закритим». Що суперечить світовій юридичній практиці, оскільки розшифрована інформація з бортових самописців – це лише одна, та  далебі не єдина частина слідства й притягнення винних до відповідальності.   

Насамкінець, про сумну історію питання: іранським військовим не вперше «випадково» вбивати також і власних громадян в літаку та «плутати» цілі.  В серпні 2010-го, коли їхній винищувач «Фантом» виконував тренувальний політ поблизу Бушерської АЕС, сили КВІР його збили – все тією ж російською ракетою «Тор». Тобто, влучили по своїх, помилково, бо сплутали з ворожим об’єктом.

10 роками пізніше, в січні 2020-го, загиблих у літаку іранців виявилося більше – 82. Разом з ними –  й громадян інших країн, всього 176, хто летіли фатальним рейсом МАУ.

Чи була «лише» помилка в цьому випадку, ще належить встановити слідству.

Ештон Бест-Коровайний, Global Village

Фото: sputniknews, censor.net

Напишіть відгук