Життя загиблого в авіа-катастрофі китайця – 500000$, українця – 80000?!

Про компенсації родичам жертв катастрофи літака МАУ 8 січня 2020

Спочатку про реакцію офіційного Києва на наміри Ірану виплатити родичам загиблих по 80000 доларів США. Президент В.Зеленський:  «Ми на це не погодились. Мені здається, що це замало. Коли дружина загиблого каже, що чоловік був єдиний годувальник, а в неї роботи нема, і дитині треба до інституту поступати – $80000 це зовсім замало» (офіс президента).

Політкоректній (щоб не сказати – «надто делікатній», зважаючи на обставини) оцінці керівника держави передував Фейсбук-пост від 15 січня прем’єр-міністра О.Гончарука: «Ми проконтролюємо належне здійснення страхових виплат відповідно до Монреальської конвенції. Це 250000 СПЗ (спеціальні права запозичень), що становить приблизно 345000 доларів США. Наші дипломати працюють, щоб домогтися компенсацій від іранської сторони – це питання справедливості».

Попри те, що Гончарук не навів інших деталей cтосовно суми, можна зрозуміти, що вона передбачена для кожної з родин загиблих.

Але коли вони її отримають і, головне, в якому обсязі – вирішення цього питання може розтягтися на роки. Беручи до уваги не лише на те, що дані чорних скриньок зі збитого літака МАУ – все ще не розшифровані, а самі бортові самописці Іран передає Україні дуже неохоче. Підсумки розслідування, що потребує бодай кількох місяців – то лише один з чинників у виплатах компенсацій. А ще є низка інших юридичних, ними може скористатися винна в катастрофі країна, аби зменшити суму відшкодувань.

Також треба пам’ятати, що згадана Гончаруком Монреальська конвенція (до речі, підписана й Україною, й Іраном), стосується зобов’язань, насамперед, авіа-перевізників перед пасажирами та їхніми сім’ями. Але не тих, кого назвали винними в загибелі літака.

В нашому випадку – Ірану, що вже визнав свою провину за «ненавмисне збитий» український «боїнг». Його наміри «легко відбутися» 80000 доларів важко сприймати інакше, як цинічне «відчепіться» українцям. Ця сума – не просто «замала», а блюзнірськи мізерна на тлі того, що виплачували винні в подібних ситуаціях раніше.

Окреме питання – чи намагатиметься МАУ змусити Іран брати участь в її виплатах постраждалим –  тих, що згідно з «Монреалем» – оскільки саме іранські військові спричинили трагедію.

Але наразі порівняємо, як досі, даруйте за мимовільний цинізм, оцінювали життя загиблих в авіа-катастрофах громадян різних країн:

1988 рік, лівійця визнали винним в тому, що підклав вибухівку в кабіну американського літака Pan Am-103, лайнер впав над місцевістю Локербі в Шотландії. На борту було 190 громадян США і 43 – Великобританії, ніхто не врятувався. Загинули також 11 мешканців Локербі. Після багаторічної судової тяганини уряд Лівії погодився виплатити по 10 млн. доларів родині кожного загиблого. (До слова – поступливість «крок за кроком» колишнього лівійського очільника М.Каддафі в перемовинах про виплати посприяла тому, що Захід не дуже наполегливо висловлював «глибоке занепокоєння» порушеннями прав людини в Лівії. Каддафі відносно спокійно керував країною аж до «арабської весни» 2010-го.) 

Британський юрист Джеймс Гілі-Пратт, який спеціалізується на справах про компенсації постраждалим в авіа-катастрофах, каже таке:  «Середня сума виплат родичам жертв у США, зазвичай, в рази перевищує ті, що отримують в європейських країнах. Якщо в США вона становить 4-5 мільйонів, то в Європі – близько мільйона. Тим часом, як у Китаї – в середньому 500000 доларів США»(https://time.com/3763541/germanwings-plane-crash-settlement/).

Американський колега Гілі-Пратта, Флойд Вайзнер, який займається справою збитого бойовиками над Донбасом малайзійського літака МН-17, додає, що кожна родина загиблого в тій катастрофі може розраховувати на компенсацію в 750000 доларів. Тим часом, як для близьких єдиного американського пасажира, що був на борту МН-17, ця сума напевне буде більшою. Сума виплат усім родичам тих, що втратили життя у фатальному рейсі – майже 250 мільйонів. (https://www.washingtonpost.com/news/wonk/wp/2014/07/19/total-liability-in-mh17-crash-could-climb-to-1-billion/. Загальна ж цифра за МН-17 може сягнути одного мільярда доларів.

Натомість, в іранських соцмережах чимало висловлюються про різні суми  коштів родинам громадян цієї країни, що мали подвійне громадянство – як-от, ще й канадське, крім іранського – і тим, що володіли всього одним паспортом. Зрозуміло, що останні навряд чи можуть розраховувати на більші виплати.

А тепер ще раз – про Монреальську конвенцію. Згідно з нею, якщо авіа-лінії припустилися  помилки, що призвела до загибелі людей, щонайменша сума відшкодування кожній родині жертви – 170000 доларів. Однак, якщо в суді вдається довести, що перевізник не вжив усіх необхідних заходів, щоб не допустити найгіршого, ця сума може стати значно більшою, і тут обмежень нема (https://skyrefund.com/en/blog/montreal-convention-international-flights). На цьому ж наголошують і в каліфорнійській юридичній компанії Danko Law Firm, США (https://time.com/3763541/germanwings-plane-crash-settlement/).

Все це – стосовно жертв-пасажирів. Але щодо вбитих внаслідок катастрофи членів екіпажу літака, Монреальська конвенція мінімальних страхових сум не встановлює. Це можна трактувати по-різному – з одного боку, як більший простір для маневру для наших юристів-міжнародників, коли домагатимуться справедливості для родин загиблої команди МАУ. З іншого – як додаткову перешкоду, щоб змусити Іран належно заплатити по рахунках.

Тож ближчі місяці покажуть, наскільки варто вірити словам прем’єра Гончарука, сказаним в контексті трагедії: «Українці можуть покластися на свою державу у важкій ситуації. Держава нікого не залишить сам на сам з болем втрати».

 І на що задля своїх громадян піде Україна, щоб цей біль не «вгамували» лише 80000 доларів.

Ештон Бест-Коровайний, Global Village

Фото: https://dailystarpost.com/, https://lenta.ua/

Напишіть відгук