«Зараз збувається останнє Фатімське пророцтво. Але шанс ще є»

Погляд з Італії: «Якщо люди не каються, вони не отримають милості від Бога»

Автор – Етторе Готті Тедескі (на фото), італійський економіст і банкір, президент Інституту релігійних справ (Istituto per le Opere di Religione), банку Ватікана в 2009-2012 рр., розмірковує про зв’язок між сьогоднішньою пандемією коронавірусу та Фатімськими пророцтвами Діви Марії.

Я вважав би це нереальним, якби католик не вірив у Богоматір, Непорочне Зачаття та Спасителя. Тому мене здивувало б, якби католик поставив під сумнів пророче послання, що завжди було визнано церквою, а йдеться саме про Фатімське. Всі Папи, починаючи з 1917 р., вірили в пророцтва з Фатіми, а четверо лідерів католицького світу навіть вирушили туди на прощу. (Павло VI, Іван Павло II, Бенедикт XVI, Франциск). Тим часом, ці пророцтва збулися. І все ж, мені здається, що Фатімське повідомлення 1917 року –  більш, ніж ігнороване чи забуте –  навіть заперечується. Хоча сьогодні, як ніколи, варто знову звернутися до нього – якщо ми віримо, що в теперішній момент світової кризи є потреба в наверненні та заспокоєнні.

У Святому Письмі дається чітке попередження: якщо люди не хочуть розуміти пророцтв, не каються чи не навертаються до віри, вони не отримають милості від Бога. Є чимало фрагментів у Старому Завіті, що навчають цього. Згадаймо приклад Ніневії. Все її населення (включно з правителем) було таким же злом, як Содом. Але воно повірило пророкові Йоні, покаялося, спокутувало і було врятоване. У Новому Завіті Ісус Христос нагадує приклад покаяння і прощення Ніневії фарисеям, які не вірили йому.

У 20 столітті у нас були більше, ніж один пророк Йона, щоб попередити нас. У Фатімі в 1917 році сама Богоматір попередила, що криза, яка вже почалася, погіршиться, якщо людство не змінить свого життя і не навернеться. У другій частині таємниці, розкритої провидицею Лусією, Марія оголосила муки, які вплинуть на сучасне суспільство. Але яких можна було б уникнути, якби люди навернулися, перемогли атеїзм, а світ був присвячений її Непорочному Серцю. Фактично, Марія  застерегла, що моральна криза спричинить матеріальні кризи. Однак, це попередження не було почуто, і ,чого просила Богоматір, не було зроблено (як зазначав  Бенедикт XVI).

Навпаки, повідомлення церковних провідників в останні роки навіть були перекручені. Припускалося, що матеріальна скрута (та більше на гріх), це те, що спричинює моральну пробоему. Католицький інтелектуал Пол Клодель в 1950-х роках був стурбований тим, що, незважаючи на Фатіму, священики більше не говорили про пекло. “Страх перед Богом”, що, як навчає нас Письмо, є початком мудрості, вже був втраченим на той час. Сьогодні здається, що такий страх навіть висміюють або розглядають як «блюзнірство».

Перш, ніж ми перейдемо до нашого недавнього часу, добре згадати, яким був моральний контекст подій, що передували 1917-му. Тоді троє пап були дуже стурбовані тим, що відбувалося. Пій IX написав «Силабус помилок» в 1864-му.  Лев XIII звернувся з енциклікою «Humanum Genus», скерованою проти вільних масонів. Пій Х написав енцикліку «Pascendi» в 1907 проти модернізму.

Тим часом, кінець 19-го та початок 20-го сторіч побачили народження так званого «модернізму». Філософської течії, що створила кризу просвітницьких визначеностей і спонукала Ніцше проголосити, що «Бог помер». Цей філософський рух неминуче призвів до богословського модернізму (на який, своєю чергою, вплинули агностицизм (заперечення Бога – ред.), іманенізм (переконання, що Вища сутність повністю є лише в світі, та не поза ним – ред.) та еволюціонізм. Попри те, що модернізм був засуджений Пієм X. як єретичний, він все одно встиг поставити під сумнів ціле католицьке вчення. Від одкровення до догм, таїнств тощо, активно проникаючи у все більш протестантську, секуляризовану теологію і сприяючи драмам світу, який і без Бога, і без миру. (Все це сталося в розпал Першої світової війни).

Звідси – явлення Діви Марії та повідомлення в Фатімі.

Можна було б надзвичайно цікаво простежити наступні часи, починаючи з 1917 р. і до наших днів, ще й тому, що людство переживало не тільки російську революцію, передбачену у Фатімі, але й «іспанську» пандемію грипу 1918 року, Другу світову війну, 40 років холодної війни, Другий Ватиканський Собор. З 1989-го ми були свідками народження нового світового порядку, який приніс початок глобалізаційного процесу. А вже той нехтував усіма природними законами та спричиняв постійні потрясіння та кризи: соціальні, економічні, політичні і, перш за все, моральні.

І вже вкотре – до пап не прислухалися. Починаючи з Павла VI дo Іоанна Павла II та до Бенедикта XVI. Вони дуже добре розуміли Фатімські послання і намагалися підвищити свідомість людства. А воно, натомість, відокремило свободу від відповідальності, задовільнившись ілюзіями утопій в економіці, науці, соціології, і, понад усе – моралі.

Роблячи ці спостереження, я не хочу коментувати сьогоднішню скорботну ситуацію. Я лише пропоную, щоб ми ще раз прочитали, переосмислили та втілили Фатімські послання. Звичайно, якщо ми хочемо йти тим самим шляхом і з тією ж метою, що й мешканці Ніневії: покаяння, прощення та спасіння.

https://www.marcotosatti.com/

Етторе Готті Тедескі, Рим, Італія

Фото: https://formiche.net/, http://sdbua.net/

Напишіть відгук