Бандерівці з Бандера-сіті

Про «світову столицю ковбойської культури»: червоне – то любов, кров і дуже незалежні вершники

В США офіційно є 957 бандерівців (згідно з даними перепису населення). Всі вони –  жителі однойменного міста, штат Техас (Bandera, TX).

З прізвищем провідника ОУН нічого спільного не має, але все одно хвилююче. Надто, коли, по дорозі з теж техаської Одеси довелося підслухати на авто-заправці розмову трьох російськомовних туристів. Вони вивчали мапу штату і вирішували, куди заїхати «розвіятись» по дорозі до Г’юстона. Далі – переклад з російської:

 – Ти глянь, Бандера – годин чотири звідси. Може, заїдемо? Прикольно!

–   Що, пригод на «п’яту цятку» захотілося? Не заїдемо, а об’їдемо.

–   Думаєш, «западенці»?..

–   Сам не розумієш?!

Мешканців Західної України, проте, «ковбойська столиця світу», як називають свою малу батьківшину тутешні люди, стосується дуже умовно. Хіба-що тих, хто мають родичів у Польщі. Котрі, своєю чергою, якось пов’язані з 16-ма сім’ями польських емігрантів: вони прибули сюди ще два сторіччя тому, аби працювати на місцевій лісопилці. Вважаються засновниками міста,  польська спадщина увічнена спорудою костелу св. Станіслава, найстарішого храму в Техасі і одного з найдавніших римо-католицьких загалом у США.

Вслід за польськими поселенцями сюди підтяглися й інші колишні європейці, приваблені мальовничою місцевістю. Так навколо постали ранчо й вілли, куди багатша публіка з’їжджалася на відпочинок з ближчих мегаполісів. Як виглядало тут життя в ті часи, можна побачити в експозиції місцевого історичного музею, Frontier Times Museum.

А Бандерою місто стало завдяки іспанським завойовникам, що довго й криваво з’ясовували стосунки з апачами та команчами. На умовному кордоні між взаємно непідконтрольними територіями встановили знак – червоний прапор, або ж «bandera» по-іспанськи. Інша версія походження назви віддає шану справжньому Бандері, воєначальникові – але теж іспанському. Звався Мануелем, успішно змагався з індіанцями, а писався знаєте, як.

Про «свого» «однофамільця» Степана на цій Техащині чули – бо ж недарма одним з міст-побратимів Бандери є наша Тисмениця, з України свого часу приїжджала делегація з мерії райцентру. (Другим «родичем» міста є Стчельце Опольскє в Польщі). Але виявляється, що до просвітництва бандерівців не тільки Тисмениця долучилася – також і Донецьк… 

Та про все за порядком. Отже, після десятка-півтора моїх безуспішних опитувань (клерків на заправках та в мотелі, офіціантів у ресторанах, продавців у крамницях) бармен в одному з салунів на запитання чи знає, хто такий український Бандера, відповів несподівано ствердно. Але дізнався про нього молодий чоловік – Джеремі – не завдяки зв’язкам з Тисменицею, а техаському анти-герою з Остіна, такому собі Расселу Бентлі. Сумнівної слави «зіркою» по обидва береги океану. Бо в 2014-му чолов’яга поїхав воювати найманцем на стороні “ДНР», про нього писала американська преса, чули про Бентлі і в Бандері.

–      Цей Рассел – справжня ганьба нашого штату, – зітхнув Джеремі. – Бувають же такі телепні… Погугли, як він захоплено говорить про Путіна. Але завдяки тим його висловлюванням люди тут почали цікавитися. І дізналися, що Путін боїться прихильників Бандери, проти них воюють росіяни у вашій країні. Бандера, звичайно, теж не був святим, я читав…Та, як на мене, це круто, що наше місто пишеться так само як прізвище вашого відомого діяча!

Бандерівці Техасу пишаються, що їхнє місто – загальновизнана Мекка ковбойської культури. Саме через ці терени колись найбільше переганяли корів та овець романтизовані фольклором пастухи, Бандера було ключовим пунктом так званого «великого західного шляху худоби» (Great Western Cattle Trail). Нащадки тих героїв – сьогоднішні чемпіони з родео по всіх південних штатах, не лише в Техасі. А місцевий чемпіонат з гарцювання на биках традиційно відбувається щовересня, на День подяки.

В решту днів року почутися ковбоєм може кожен бажаючий: для цього досить завітати на котресь з гостинних ранчо в Бандері. (В місцевому мотелі, хоч і дешевше, але зовсім не так цікаво). Крім даху над головою в котромусь із затишних будиночків вздовж берега річки Медіни, господарі запропонують катання на конях, техаську кухню та вечірні посиденьки біля вогнища просто неба. Якщо гостюєте на Летючому ранчо (Flying Ranch Resort), то для вас при світлі багаття та зірок заспіває справжній бандерівський «селебріті» – виконавець ковбойських балад Бак Шеннон (Buck Shannon).

Вдень можна подивитися на ковбойські розваги – як спритні хлопці в капелюхах та гостроносих чоботях зі шпорами накидають ласо бугаєві на роги. Чи демонструють різні кульбіти, поки кінь несеться галопом, або приборкують свиню, не покидаючи сідла. Останній «вид спорту» кілька років тому мало не коштував містові репутації, а було це під час традиційних Бандерівських районних зборів (Bandera County Convention). Кабанчики, за якими верхи ганялися ковбої в присутності чисельної публіки, з переляку зчинили вереск. Ще б пак – мало того, що треба втікати з-під копит, то ще й наприкінці на голову мішка накинуть і відвезуть, вже в полоні, невідомо, куди.

Відтак почали писати скарги захисники тварин. Мовляв, навіть свині в цій країні мають права, а в Бандері жорстоко з них знущаються. Історія наробила достатньо галасу і втрапила до національних новин. На що ковбої відповідали, що жодну зі свиней не те що не вбивають – навіть випадково не калічать, а після атракціону – виключно  для туристів –  повертають до рідного корита на ферму. І взагалі – ми тут народ мирний, до гостей приязний, але нема чого пхатися до нашого способу життя і нав’язувати свої правила. На тому найгучніший в новітній історії Бандери скандал закінчився.

Втім, не ковбойством єдиним відома бандерівська земля – тут є свій мікро-парк юрського періоду, він же – музей природничої історії. З величезними, справжнього зросту, динозаврами та іншими прадавніми рептиліями – пластиковими, звичайно.

А як мине карантин – а він же колись мине! – варто відвідати ще одну місцеву принаду – байкерський з’їзд, Bandera Bike Rally. Крім параду  «гарлей-девідсонів», пива – рікою, а стейків та барбекю – горами, фестини мотоциклістів обіцяють ще й чимало іншої файної забави. Як-от: рок-концерти місцевих зірок, перегони на байках, конкурси в бікіні та мокрих футболках чи змагання кращих татуювань. При цьому чи не всі відвідувачі раллі, котрі не байкери, а “подивитися прийшли» відзначають виняткову чемність брутальних на вигляд господарів свята. Про саму ж подію відгукуються як про найбільш яскраву в американському байкерстві.

Тому що  справжні бандерівці вміють насолоджуватися життям.

Людмила Пустельник, Global Village

Фото: City Of Bandera, https://www.mysanantonio.com/