Кіно «DAU» на 6 000 000 грн. профінансували українські платники податків

Завдяки Катерині Копиловій (на фото), голові нашого Держкіно в 2011-му. А фільмові всесвітньо відомої Кіри Муратової (нині покійної) того ж року грошей не дали. Як не дочекався він державної підтримки й пізніше.

Привиди з минулого мають властивість повертатися, несподівано .

Вже тиждень громадськість обурюється сценами насильства в російському фільмі «Дау» (в т.ч., і над немовлятами – див. «Добкін і Шуфрич – «зірки» скандального фільму «Дау»,  рубрики «Скандал» і «Я так думаю», нижче) режисера І. Хржановського. Тим часом, не менш обурливим є інше –  що до фінансування цього кіна свого часу долучилися й українські платники податків.

Звичайно, їх про те ніхто не питав, бо рішення підтримати гривнею російську стрічку в 2011 р. приймала тогочасна голова Держкіно Катерина Копилова. Призначена на посаду екс-президентом В. Януковичем у травні 2010-го, також соратниця його сина Віктора, тоді –  народного депутата (загинув у 2015-му). Та за життя, як з’ясувалося, і собі опікувався українським кінематографом, подавав відповідні законопроекти, але своєрідно – домагався скасування 30%-ої квоти на український продукт в кіно-театрах.

Чому саме «Дау» пані Копилова вирішили надати перевагу в 2011-му, було таємницею тоді, залишається й тепер. Режисер та сценарист Олександр Муратов свого часу, а саме – в червні 2012-го – в інтерв’ю УНІАН висловився  на тему розподілу коштів у відомстві: –  Легше знайти військові таємниці, ніж план фінансування по нашому агентству по кіно. Вони просто скидають назву стрічки й режисера. Все. За минулий рік 120 мільйонів з бюджету вгатили. Зараз буде 176 мільйонів. Це шалені суми. Запущено сьогодні десь 90 проектів. А фінансується 10-12 — ті, з яких можна отримати відкат (https://www.unian.ua/politics/665023-yanukovich-molodshiy-vzyavsya-za-kino.html).

Зі згаданих 120-ти мільйонів понад шість, нагадаю, віддали «Дау». Тобто, більше однієї  двадцятої частини від усіх державних грошей, передбачених для створення вітчизняних фільмів – та не закордонних. Курс долара тоді, до речі, був по 8 грн. Отже, у валютному еквіваленті і з врахуванням інфляції втрата нашого бюджету – ще більша.

Сумніви кіно-громадськості та ЗМІ щодо чесності конкурсу в Держкіно супроводжують  його чи не всю історію цієї організації.  Ось що писав сайт «Тиждень» з приводу цікавого нам 2011-го і проведеного в ньому ж першого конкурсу Держкіно:  «В кулуарах говорили про дивні способи переконання членів комісії, про певний тиск на членів комісії і таке інше. Чи не є це підставою сумніватися в «прозорості» і «відкритості» конкурсу? Згадуючи, як в першому конкурсі одним з 37 лауреатів став російський фільм, «Дау» Іллі Кржановського, а український фільм знаменитої режисерки Кіри Муратової «Кінопроби. Однокурсники» так фінансування і не отримав. І на наступний рік також» (https://tyzhden.ua/Culture/38788).

Прикметно, що сама Катерина Копилова публічно теж переймалася, щоб гроші платників податків витрачалися належним чином, на українське кіно. Ось фрагмент її інтерв’ю «Дзеркалу тижня»: – Держава не повинна брати на себе функції продюсера, який забезпечує виробництво кінопроекту, включно з його фінансуванням. По-перше, у платника податків, із чиєї кишені, власне, й оплачуються зйомки фільмів на держзамовлення, може виникнути обгрунтоване запитання: чому з моєї кишені профінансували саме цей фільм? А, як свідчить практика, фільм, знятий на держзамовлення, далеко не завжди подобається глядачеві (і це в тому рідкісному випадку, коли такий фільм до глядача доходить)…  Завдання держави у питаннях підтримки і розвитку кіновиробництва — реалізувати на практиці політику державного протекціонізму стосовно національного фільму — від кіновиробництва до кінопоказу. (https://dt.ua/CULTURE/golova_derzhkino_ukrayini_katerina_kopilova__krayina_ne_potyagne_tak_bagato_mizhnarodnih_kinofestiva.html).

Йшлося, звичайно, про український «національний фільм», тільки от в 2011-му наш «державний протекціонізм» чомусь перепав російському.

В грудні минулого року Держкіно (за головування відомством Юлією Шевчук) через Господарський суд Києва вимагало від продюсерів «Дау» повністю повернути виділену їм в 2011-му суму  та розірвати контракт на виробництво фільму. Це сталося після попередньої  кількарічної судової тяганини і низки порушених росіянами угод.

А пікантність моменту в тому, що й сама Катерина Копилова теж недавно скористалася допомогою Держкіно для власного творчого дітища – фантастичного кінофільму «Фокстер і Макс» (2019), для сімейного перегляду, про пригоди хлопчика і робо-песика. Пані Копилова – одна з продюсерів кіна.  Його бюджет – 50 000 000 грн, з них 38 000 000 щедро виділило Держкіно.

Людмила Пустельник, Global Village

Фото: https://www.forbes.ru/, https://www.cutinsight.com/

Напишіть відгук