Українсько-польський кордон: чекати по годин 10+ і рекет «від своїх»

Заробітчани повертаються з України назад до Польщі. Свідчення учасників нового «великого стояння».

Те, що було на українсько-польському кордоні перед Великоднем, але останніми днями –  в зворотному напрямку: натовпи українців на пропускних пунктах, які чекають своєї нагоди і по 12 годин –  щоб потрапити до Польщі. Крім стовбичити просто неба, треба бути готовими і до зустрічі з рекетирами. Ось що розповідають заробітчани:

 

Черги

Сашко Перебийнос: «Ми з жінкою стояли вчора в Шегинях «всього» 7 годин. Матюків бракує, повний дурдом – черга рухалася, як слимак. Нашi погранці перевіряють довго і нудно, нагадують кожному про коронавірус, ніби ми раніше про нього не чули, копирсаються в торбах. Щоб перетнути  кордон, треба мати  біометричний паспорт, запрошення від поляків на роботу і кінське здоров’я. Це вже котрий раз повторюється: стоїмо та й стоїмо, і щоб додому приїхати, і щоб назад! Всі про це знають, але нічого не робиться. 100%: через пару місяців, як до Львова вертатися, теж простоїмо цілу ніч. Бо державі  на***и не лише на нас, але й що про неї думають».

Леся Величко: «З десяток людей переді мною з кордону завернули жінку, вона йшла на закупи до Польщі, наші прикордонники її не пустили. Така середніх років жіночка, дуже плакала, вистоялася довго. Таким співчуваю, бо ціни і на продукти, і на все в тому ж Перемишлі таки добре нижчі від українських. Думала, що там впаду, в тій черзі – 11 годин постояти, як я, нікому не побажаю».

Микола Палінський: «На кордоні – як на кордоні, нічого нового. Знаю, що хтось скаже «не хрін було пхатися масою всім, то не нарікайте!». Не нарікаю. Як діставався до кордону, скільки це коштує, і що там на ньому, розповідати не буду – просто нема нервів. Але що роблять поляки, і то не лише з моєї агро-фірми: підганяють під кордон транспорт для наших заробітчан. Як ті вже опинилися на польській території, їх везуть безкоштовно до місця роботи. Я так їхав, нормальний комфортний бус. Перед тим, як вирушати, роздали всім канапок, по пляшці води. По-людськи».  

 

Рекетири

Валентина Двірцева: «Вже другий місяць на прикордонні «працює» організована злочинна група. Займаються рекетом і вимаганням грошей від тимчасових перевізників, а також заробітчан. На Краківці контролем займалися виключно вихідці з Азії. Ця група напевне має хороше прикриття від високопосадовців в силових структурах. Їх вже декілька разів «брали». Але практично одразу ж відпускали. Інформацію отримала від знайомого, який їздить до Вінниці.

На Шегинях, крім них, є ще українська група. З водіїв беруть по 200 гривень з людини, за відмови платити можуть пошкодити авто або в заробітчан забрати гроші. Очевидно, що хтось має інтерес з цього, тому що це – дуже великі гроші. Такими темпами транспорт в нас не запустять, а карантин триватиме ще довго. Є запитання до керівництва ОДА: чи вони мають хоч якийсь вплив на ці процеси? Та до ДПС – чи мають відповідні документи особи, які перебувають в прикордонній зоні?»

Ірина Сямук: «Знаю про це не з Фейсбуку, а з життя. Ці покидьки вимагають гроші не лише з заробітчан, а й зі студентів, що повертаються додому з навчання. Таке трапилось і з моєю донькою».

Славко Зярек: «Народ, ви не повірите… 26.05.2020р., 23:30. Забирав клієнтів (я – таксист) від диспечера. Під час завантаження людей з сумками підходить чувак: «Дай по 200 грн. з людини». Я відмовився платити. Через пару хвилин джип заблокував мою машину. Шість чоловік обступили мене… Розборки, як в 90- их. Наше майбутнє стає похмурим».

Ілона Гуменюк: «У Львові біля «Ашана» нагло гребуть бабло з перевізників в Європу –  і по сто євро. Незалежно, чи має водій пасажирів, чи ні – плати все одно, бо інакше колеса поріжуть».

Коментар голови Державної прикордонної служби України Сергія Дейнека газеті «Високий замок»: «Cпостерігаю критику в бік прикордонників, які забезпечують пропуск осіб на кордоні з Польщею. І невдоволення на адресу охоронців кордону, зазвичай, лунають від людей, які прибувають до пунктів пропуску суміжних країн без транспортних засобів, а далі слідують автобусами, що організовані органами місцевої влади. Варто, щоб кожен розумів: українські прикордонники забезпечують оформлення громадян в прикордонному відношенні. А від кінця лютого забезпечують ще й низку завдань, пов’язаних з недопущенням поширення коронавірусної інфекції (температурний скринінг, співпраця з лікарями щодо стану здоров’я подорожніх, доведення необхідності самоізоляції тих, хто перетинає кордон тощо). Натомість до організації курсування автобусів, що перевозять піших громадян, і до встановлення оплати проїзду в них Держприкордонслужба жодного відношення не має».

Facebook

Ештон Бест-Коровайний, Global Village

Напишіть відгук