В очікуванні підпалу Рейхстагу по-американськи

Чому вуличні протести в США – не останні в цьому політичному сезоні. Погляд мігрантки на особливості передвиборчої боротьби: згадайте досвід російських більшовиків…

Нічого поміняти в головах лібералів неможливо, і це мені давно зрозуміло. Вони заперечують очевидні речі, називають чорне – «білим», вбивцю – «жертвою», вони мир називають «війною», а війну – «миром», закон – «беззаконням».

Коли Трамп балотувався на президента, його треба було розслідувати, бо ж він балотується на президента! Але коли Байден балотується, то його розслідувати не можна. І з дуже простої причини: він же балотується! На президента!

Нема сенсу шукати тут логіки. Самі емоції, істерики та насильство.

Ліберали не хочуть бачити різниці між легальною і нелегальною імміграцією, прикидаючись, що різниці нема.

Вони «читають» те, що не написано, але  відмовляються визнати, що Земля – таки кругла, і, як не дивно, люди зі зворотного боку планети все ж не падають в космос.

Я пишу тільки для тих людей, які ще не визначились …? не хотіли вникати …? яким було все одно. Але які, тим не менш, досить відкриті, щоб зрозуміти величезну небезпеку цих кількох передвиборчих місяців.

Небезпека не тільки для країни і її майбутнього в цілому, але небезпека для кожного з нас.

Я не нагнітаю страх. Я просто тверезо дивлюся на речі і намагаюся дати зважену оцінку тому, що бачу.

Ситуація з вірусом точно показала, що нема, буквально  нема ніяких моральних засад для так званих демократів (по суті, більшовиків, вкрай лівих лібералів), яких би вони не зруйнували заради досягнення ними своєї мети – знищення президента Трампа.

Всі попередні спроби прибрати Трампа – скандали, обмови, суди і розслідування  – не допомогли знайти того, чого нема в природі: не було ні зв’язків з Росією, ні допомоги Трампу від Росії. Не було нічого, за що вони так мріяли зачепитися і втопити законно обраного президента.

Але час – не на їхньому боці. Тому сьогодні їм дуже важливо створити кризу, трагічну ситуацію – і реакцію «народу» на неї. Будь-якою ціною їм треба розхитати суспільство і дестабілізувати його настільки, щоб можна було прибрати Трампа. За ціною вони, як і товариш Сталін, не постоять, оскільки розплачуватися за це будуть не своїми життями, а нашими.

Вони будуть ініціювати і погроми, і підпали, і вбивства, і будь-які заворушення. І ми бачили це в різних містах, бачимо це в Міннеаполісі, де поліція, практично, самоусунулася.

«Антифа» підбурює до заворушень в різних регіонах країни, включаючи Каліфорнію. Заворушення, а насправді – звичайний бандитизм –  в Сан-Хосе, Лос-Анджелесі, коли так звані учасники протесту палять будинки, машини, б’ють людей, перекривають фрівей, не є наслідком трагічної смерті Флойда. Тим часом, наші ліві (включаючи колишніх громадян 1/6 частини суші, колишнього СРСР) з великим задоволенням схвалюють всі акти вандалізму. І підливають олії у вогонь своїми криками.

Справа в тому, що смерть Флойда викликала одностайну оцінку всіх, хто подивився те страшне відео, коли поліцейський абсолютно без будь-якої потреби тримав людину притиснутою до землі, по суті, душив. Це страшно, це нестерпно було бачити – і поліцейського, і стоячих навколо ідіотів.

Але чи означає його смерть, що всі поліцейські  – жорстокі? Ні, не означає. Так само, як не означає, що якщо вбив чорний, то всі чорні –  вбивці. Це означає тільки те, що даний поліцейський або даний злочинець будь-якої раси зробив ось це, конкретну дію – злочин або акт вандалізму. Не всі, а ось саме цей представник.

Асоціаціі офіцерів поліції різних міст країни засудили подію. Але кому це цікаво, якщо мета інша: факт трагічної загибелі людини безсоромно використовується натовпом.

Натовпи просто так, самі по собі не збираються, в цьому я давно переконалася. Для того, щоб зібрати людей на мітинг, навіть на тему, яка їх дуже хвилює, треба докласти  зусиль – оголошувати, обдзвонювати, мотивувати, просити витратити час.

Ці «обурені» натовпи самі по собі не мають наміру. І на загибель Флойда їм наплювати, бо люди сумують інакше.

Ці натовпу спеціально збирають, мотивують, підбурюють і посилають в потрібному напрямку, дестабілізуючи ситуацію в країні.

Один натовп – для підпалів і перевернутих машин, для пограбувань. Другий натовп – на іншому рівні, ці грабувати не підуть. Але ці підуть на провокації будь-якого штибу. І ось одна з них. У чому, наприклад, сенс демонстрації гніву біля Білого дому? Хіба Трамп не заявив відразу ж, що це обурливий акт – убивство людини? Заявив. У чому тоді сенс, крім того, щоб зайве продемонструвати свою люту ненависть до Трампа? Навіщо ломитися у відчинені двері?

Я бачу сенс тільки в тому, щоб спровокувати і змусити Трампа вжити заходів, щоб розігнати цю наволоч хоча б водою. Ось тоді можна буде підняти крик на весь світ про свободу слова, про «диктатора Трампа», представивши себе жертвами режиму. Цькувати журналістів «не того каналу», бити на демонстраціях інакомислячих – це «свобода слова» для такого натовпу.

Будь-яка спроба вирішити проблему мирним способом буде мати колосальну протидію.

Якщо треба –  використовувати пандемію, зруйнувати повністю економіку, змусити страждати мільйони людей. Вивести їх на вулиці, а на вулицях кров завжди легше проливається … А де кров – там незабаром з’являється благання народу зупинити кровопролиття, дати роботу, можливість жити та будь-якою ціною стабілізувати суспільство.

І тут ліберали садять свого – «Байден», «Гарріс», «Обама», «Клінтон» – та як-завгодно їх назвіть.

І відразу закінчиться пандемія, і бунтівників посадять, і нікому в голову не прийде назвати це «диктатурою» або «свавіллям». Бо ж не Трамп посадить! З’явиться ілюзорне відновлення суспільства. Тимчасове. Тому, що постійного не може бути у людей, які ніколи не будували бізнес, не рахували гроші (оскільки витрачали не свої), які вміють витрачати тільки зароблене іншими.

Прийдуть люди, які вміють руйнувати, а не будувати. І саме  ситуація в найближчі кілька місяців – вкрай небезпечна. Заради того, щоб не дати Трампу перемогти, ліві підуть на будь-які заходи. У буквальному розумінні.

Варто згадати уроки історії: першими жертвами як фашистів, так і більшовиків (чиї цілі, по суті збігаються з цілями сьогоднішніх лібералів) були саме вірні соратники. Ляльководи їх винищили швидко і робили це цілком свідомо.

Ви, ліберали, будете першими і саме тому, що своїми руками привели цю зграю до влади, а, отже, надто багато знали.

І не треба мені вірити на слово. Почитайте більше за темою приходу до влади більшовиків у Росії, Гітлера в Німеччині.

Не думайте, що ви станете винятком. Адже будь-який диктатор хоче, щоб плебс забув про те, як він став диктатором, про його провокації, про боротьбу за владу. Будь-якому диктатору хочеться думати, що він –  народний обранець, що прийшов до влади легальним шляхом, а ви будете йому вічним нагадуванням – про скандали, домовленості, про прямі погрози, провокації, про метафоричний підпал Рейхстагу.

Подумайте про це, панове «корисні ідіоти».

На закінчення хочу сказати: коли я читаю в соцмережах коментарі молодих американців і деяких наших, які виросли тут, які кричать, що США – «це расистська країна, режим жахливий, що їм соромно» … Я ще можу зрозуміти причини цієї тупості: вони ж ніде більше не жили.

Подорожі та ПМП – різні речі. Я могла б порівняти їх з квітами, які все життя провели в оранжереї США, побудованої на Півночі, в серйозно холодному кліматі Землі.

І ось одного чудового дня починаються скарги наших тепличних, що «світло в оранжереї не того кольору, вода занадто підігріта або холодна, а он – пилюка в кутку … І вчора був поламаний кран. Жах! Давайте зруйнуємо теплицю! Геть! Всім – рівні світло і воду (але, хлопці, кактуси не люблять багато води! – та кого це хвилює?). Даєш всім все і швидко! Де тут граблі і каміння? Ламаємо! Ні, лагодити не будемо, не вміємо. Ламаємо! Скільки можна так жити ?! Он які прекрасні сніги навколо!»

Сніги  – прекрасні, коли ти дивишся на них з оранжерейного тепла. Але зруйнуйте стіни-країну, побудьте в реальному світі зими. І подивіться, як воно вам буде.

https://kstati.net/

Жанна Сундєєва, США (переклад з російської)

Фото: https://www.opindia.com, https://www.cnn.com/