Про луцький «теракт», найбезглуздіше шоу сезону

Заручники недолугих піар-ігор влади – не пасажири автобуса, а вся Україна.

В Луцьку відбулася «маленька переможна інформаційна війна» «зеленої» влади – зрежисована від початку й до кінця. Заодно українцям ще раз продемонстрували, хто насправді керує країною – її головний «мент» А. Аваков, та зовсім не президент. Що найгірше – це Арсен тільки провів «репетицію», опрацював медійну технологію в дії, а «далі буде»!

Але пам’ятаєте анекдот – «яка країна – такий і теракт»? Двоє наших хлопів сидять, курять, летить літак – якийсь нещасний «кукурузник», чи що воно там було – ніби йде на таран ближчої хати… Проте, пішло не так, на даху лише антену збив, безпечно приземлився. Одне слово, ніхто не постраждав. А чекали ж чогось серйозного… Один з хлопів аж плюнув спересердя: «Яка країна – такий і теракт!»

Свіжий «розвідняк» із захопленням заручників у Луцьку – з тієї ж опери, примітивне шоу. Вбого, безталанно, шито білими нитками. Ще й плагіат із заяложених трилерів із заручниками – ніби й страшно, але всі, хто ліниво жують попкорн, спостерігаючи за подіями на екрані, знають: все буде ок. Бо надто багато експлуатували сюжет.

 Сценаристи «кварталу» вичерпали увесь свій креатив. Про «договірняк» горе-терориста з силовиками – заздалегідь «договірняк», не під час «переговорів», звісно – після звільнення заручників не сказав у мережі тільки лінивий.

Не сказав, звичайно, і сам головний актор «героїчного чину», «вічний» міністр Аваков. Покрасувався перед камерами, стонадцять разів повторив, що «ніхто не постраждав, всі живі». Надувши щоки, полякав громадськість невідомим спільником горе-терориста, теж дуууже страшним чоловіком – десь у Харкові. І подякував силовикам та іншій масовці «за командну роботу».

Бігме – в «Кварталу» ж раніше бували вдалі постановки, хоч декілька! Але 100-відсотково – не ось ця.   

Навіщо перед нами ламали комедію? Щоб сяк-так підлатати геть дірявий імідж президента. Той – ні пари з вуст, коли минулими днями дуже треба було розродитися хоч якимись притомними коментарями на тему Кадировських заяв. Чи варварських, з середньовічною жорстокістю, вбивств наших вояків російськими бойовиками на Сході. На цьому тлі мовчання чинного «звучало» злочинно – поки вся країна здригалася від фронтового відео з пораненим бійцем. Той повільно вмирав протягом кількох днів, сам один посеред «сірої зони» під палючим сонцем…

А тут Зеленський раптом – ніби, як раніше німий папуга Кеша, що від нього  й слова добитися не могли: Володимира Олександровича прорвало! Відео «на замовлення» терориста з’явилося непристойно вчасно. Ще й Кирило Тимошенко, піарник з офісу на Банковій – так само на місці події, як на замовлення. І все – просто бездоганно, крім «топорної» якості самого «теракту». В тім числі, й приготувань до нього головного зловмисника, Максима Кривоша. Численні «нестиковки» вже  розклали «по поличках» в блогосфері, повторювати не буду. Натомість варто наголосити інше:

Висновок номер раз. Луцьком українцям показали відвертіше – далі нікуди: їх не мають за громадян, а за споживачів дешевого скетчу – так. Ба, більше – за статистів на сцені і безправних піддослідних в чиїхось скажених експериментах. А безпекою піддослідних, їхніми почуттями, як відомо, ніхто не переймається.

Що передумала протягом 12-ти годин та вагітна жінка-заручниця? Як пережите мамою колись позначиться на здоров’ї майбутньої дитини? Що, якби «терористові» таки забажалося «показати серйозність намірів»? І поцілити когось з пасажирів – адже він і з головою не дружить, і сонце пече, і взагалі –  всі на нервах?

«Ну, буває, –  зітхнув би непотоплюваний Арсен, але тут же додав: –  Зате  решта заручників – живі-здорові». І розказав би чергову байку про «блискуче проведену операцію».

Друге: що «пахан», він же міністр внутрішніх справ, передвиборчі перегони вже розпочав, і луцький епізод – всього лише перший у його кампанії. Та далебі не останній – знаючи про амбіції Авакова. Побачите, до кінця каденції Зеленського буде ще не одне таке шоу, можливо, навіть з жертвами, але кожного разу Аваков виїжджатиме на білому коні. Громадськості  натомість показуватимуть кіно зі слабким президентом, який легко пристає на вимогу терориста. Зате з ого, яким сильним міністром!

Третє: під галас «боротьби з тероризмом» і «щоб Луцьк не повторився» нашій доблесній поліції легше буде провести вилучення зброї в тих, хто володіють нею на законних підставах. Бо коли неозброєні – то незахищені, і якщо раптом черговий Майдан, то впоратися силовикам з ними буде простіше. Можливо, ще когось із занадто активних ветеранів АТО відправлять за грати – «пришити» підозри в тероризмі в Україні легко, згадайте справу Шеремета. Ну, і просто гайки позакручують, щоб народ менше рипався. Звичайно, повторюючи при цьому, що  все це – задля безпеки й добробуту людей.

Четверте: нас усіх просто опустили. І владу, яка настільки захопилася процесом, що власного опущення й не помітила, і тих, хто за чи проти неї голосували. Тільки знову ж таки – не востаннє нас опустили, вони щойно увійшли в смак.

Людмила Пустельник, Global Village