З віллами, басейном та гаванню - що ще відомо про італійський острів «Мотор Січі»

Ціна о. Галлінара – 10 млн. євро, плюс ще 4-5 млн. за будинки попередніх господарів, які там розташовано. Новий власник – Олександр Богуслаєв, син президента «Мотор Січі», її ж екс-власника. Напіврозореного авіа-підприємства, де ще рік тому масово звільняли працівників, їхні зарплати – мізерні, і проти якого ще кілька років тому було відкрито низку кримінальних проваджень. 

У свої 42 роки Богуслаєв-джуніор став господарем чарівного куточка планети, острова Галлінара в Лігурії, який місцеві називають «черепахою» – бо схожий контурами. Новиною про нове «українське надбання» рясніють шпальти не лише італійських газет. Природний заповідник з багатим історичним минулим – там є руїни монастиря, вежа XVI століття і невелика готична церква. Острів – завдовжки та завширшки трохи менше 500 м,  піднімається над рівнем моря на 87 м.

Має також і сумну сторінку в минулому. В 1947-му, всього за 100 метрів від Галлінари сталася одна з найсерйозніших трагедій італійського моря: моторний човен «Анна-Марія» з міланськими дітьми у віці від 4 до 13 років на борту і який прямував до острова, затонув. Забравши з собою 44 життя.

В 1960-му острів купив  генуезький промисловець Рікардо Діана, провів туди воду та електроенергію, побудував власну гавань, а на вершині – розкішну  віллу з басейном і терасами та видом на Тірренське море.

Ще раніше цим шматком суші володіла  римо-католицька церква. А  тепер – син екс-нардепа, регіонала В’ячеслава. Як відомо, президента підприємства «Мотор Січ», авіа-виробника, його недавно продали китайським інвесторам за 250 мільйонів доларів. Згідно з офіційною версією, щоб врятувати його від розорення.

Тим не менш, офіційна декларація родини Богуслаєвих не поспішає травмувати очі допитливих бодай трохи конкретними цифрами про їхні статки. Вказано лише, що «активи в 10+ разів перевищують доходи», а серед об’єктів нерухомості задекларовано аж єдиний гараж – попри те, що відомостей про власне транспортний засіб нема. Щоправда, цього року лише за виграні 95 тендерів компаній, в яких В.Богуслаєв є бенефіціаром, він заробив 359 373 071, 36 грн. Загальна ж сума виторгу в компаніях – 3 135 055 107,91 грн.

Натомість, дані про зарплати працівників «Мотор Січі», як і варто було сподіватися, вражають скромністю. Найбільше може заробити старший майстер – 8000 грн. за місяць, контролер отримує 3600, токар – 3300. Інші фахівці – ще менше, гроші нерідко затримують. Відгуки в мережі про це місце роботи – на 99% негативні:

Інженер-програміст: «100 разів подумайте, перш ніж йти сюди працювати. Ставлення, як до тварин, починається ще на прохідній, де на вас дивляться, мов на злодія, і змушують трохи не кишені вивертати. Кумівство – загальне, забудьте про кар’єрне зростання. Дивує кількість  100500 нікому не потрібних посад, але в кінцевому рахунку всі отримують «мінімалку». Щоб заробити хоч близько 5000-6000, треба щодня працювати понад норму і по суботах».

Інспектор: «Блат править балом. Пішла в декрет, і начальник влаштував на моє місце дружину заступника начальника іншого відділу, а мені сказав працювати в гірших умовах – в підвалі з «грибком» на стінах» (https://otrude.net/).

«Донька влаштувалася у філію на Бабурці. Запропонували звільнитися на 5-ий день. При цьому – платна медкомісія, вимоги до дрес-коду, теж за власні гроші, і жодного бажання, щоб там працювала молодь.  (http://www.vnutri.org/motor-sich/).

Зате про нового власника Галлінари, О. Богуслаєва, також відомо, що очолює низку інших компаній з нерухомості на французькій Рив’єрі. Тепер розжився нерухомістю ще й на Апеннінах.

Чому італійці за порівняно недорого, як для острова, вирішили його продати? «Corriere Della Serra» пише, що попереднім власникам – всього їх було дев’ятеро – Галлінара стала приносити надто багато клопотів. Серед них –  суворі правила морського паркування, проблеми з електричними кабелями та водопровідними трубами, порізаними рибальськими човнами,  туристи, які, попри заборони, все одно намагалися потрапити на острів.

До того ж, там недавно втопився самотній та єдиний постійний житель Галлінари.

Стосунки власників та місцевої влади ставали все напруженішими, зростали борги господарів перед податковими органами, та «економічні проблеми деяких партнерів».

«Попередні володарі острова дозріли до продажу» Богуслаєву – як підсумовує газета. Операція купівлі-продажу відбулася доволі швидко – всього протягом двох місяців. Розпочалася в травні, завершилася в середині липня. І «тепер Богуслаєв може в ідеалі встановити український (або гренадійський) прапор на вершині острова». Чому ще й гренадійський? Бо має громадянство о. Гренада (це в Карибському морі).

Життя Олександра вдалося, і не обов’язково при цьому бути Рінатом Ахметовим.

Ештон Бест-Коровайний, Global Village

Фото: http://worldtourisminfo.com/, https://www.lamialiguria.it/, https://znaj.ua/

Напишіть відгук