Аваков захистив побиту модель. А невідомих заробітчанок – не хоче?

Навіть вангувати не варто: не «вписався» б міністр за Дарію Кирилюк, якби не її Інстаграм і селебріті-статус.

Правда ж, її шкода – цю вродливу українську дівчинку-мрію? Відому й успішну модель з Києва Дарію Кирилюк (dariakyryliuk). Та ще й екологічно свідому, як з’ясувалося – просуває власний бренд з виробництва сприятливих для довкілля товарів на заміну шкідливих для природи аналогів. Як-от пластикових пакетів, соломинок для напоїв, тощо. Минулого тижня відпочивала в Туреччині – і маєш тобі, побили покидьки посеред білого дня, на пляжі Момо в Чешме. Скривавлене заплакане личко, гнів та співчуття послідовників у Інстаграмі, розвиток подій на ого, якому рівні – міждержавному.

З Фейсбук-допису заступника голови МВС Антон Геращенко: «За дорученням Міністра внутрішніх справ Арсен Аваков, я провів зустріч із заступником посла Туреччини в Україні –  пані Букет Кабакджи та передав їй звернення з приводу жорстокого побиття громадянки України Дарії Кирилюк, яка була по-звірячому побита в турецькому місті Чешме разом з ще трьома жінками. Розраховуємо на об’єктивне, прозоре та швидке розслідування та притягнення винних до відповідальності!».

Угу. І букет обіцянок від пані Букет – даруйте за тавтологію –  що «докладемо всіх зусиль» та інше протокольне, як належить, бла-бла-бла нашим мужнім «ментам номер раз».

Хоч я теж дуже хочу, щоб кривдник(и) нашої Дарії сіли швидше й надовше. Хто би це не зробив – охоронці пляжу, як стверджує постраждала, чи її бойфренд – як сьогодні запевняють все ті ж охоронці. Справа наразі туманна. Як пише панна Кирилюк у своєму Інстаграмі, власники пляжу відмовляються надати записи з камер спостереження, і коли офіційно назвуть винуватців побиття – невідомо. Тим часом, користувачі, і серед них – пані з ніком  banusmiley –  дорікають українці, що вона несправедливо звинуватила в інциденті «людей, що важко працюють на свій хліб та всю турецьку націю загалом».  Але, як би там не було, факт – на лиці, чарівному, модельному: дівчину вдарила якась наволоч. Жахливо, огидно, такого просто не повинно бути –  крапка.

Тож добре, що навіть Арсену Борисовичу, чоловікові дуже зайнятому, стало небайдуже до її болю?

Якби ж то! Про добро тут не йдеться. Маю отакенний сумнів, що він бодай трохи перейнявся її стражданнями, натомість власним піаром  – так. Недарма дуже кепська в нашого міністра репутація «гуманіста». Не буду вкотре згадувати прояви його відвертого, щоб не сказати кримінального, пофігізму в низці резонансних злочинів проти українців, які постраждали, в тім числі, й від рук поліціянтів.

В даному ж випадку маємо справу з банальним промовтерством себе, коханого, тільки тепер –  в амплуа захисника скривджених красунь, хіба-що білого коня бракує з «мигалками» на хвості. Але, як воно вже традиційно у правоохоронного відомства, склепали чергову рекламу Авакова грубо й недбало. Бо тепер, дивись, через кожну (кожного) скривдженого за кордоном українця доведеться міністру  всіх послів турбувати?

Ну-ну, помрійте.

Зрозуміло, як «все включено» на турецькому курорті: побили би в Чешме, чи Бодрумі, чи Стамбулі якусь українку, та не манекенницю, а працівницю ресепшена (медсестру, продавчиню, доглядальницю – потрібне підкреслити) – Арсен Борисович навіть не позіхнув би. Тим більше, не став би відривати владне сідало від стільця, щоб «строїти» Геращенка, нашу амбасаду – там, їхню – тут.  Навіть, коли б у скривдженої теж була виграшна зовнішність, і вона прокричала про свою пригоду всьому світові.

За прикладами далеко ходити не треба –  українські трудові мігранти не раз, а десятки й сотні разів ставали й, на жаль, ще будуть жертвами брутальних нападів, аж до фатальних. На всіх широтах: від Польщі й до США чи Мексики, куди заносить доля в пошуках заробітку, якого катма в себе вдома. Про це постійно повідомляють ЗМІ, й не лише українські.

Та з приводу жодного з подібних випадків міністр внутрішніх справ гучних заяв не робив. Але ж чому? Хіба здоров’я та гідність нікому невідомої заробітчанки  не такі важливі, як моделі? Або вона не настільки заслуговує торжества справедливості, як прекрасна Дарія?

Виходить, що не настільки. Минулої осені, до речі, в Італії зникла хмельниччанка Ольга К., повідомленнями про це впродовж кількох місяців вирували всі тамтешні онлайн-спільноти нашої діаспори. Була дуже в курсі й українська поліція, її сповістили не лише родичі молодої жінки. (Див. «Ольгу К. знайшли – продовження історії зниклої в Італії заробітчанки» від 5 листопада 2019 р., розділи «Головна», «Міграція» на цьому сайті). І що було тоді від МВС? Та нічого, звичайно! В розумінні допомоги в пошуках чи дзвінків до посольств тощо.

А скільки моторошних історій, коли українців за кордоном продають в рабство, калічать на все життя, вбивають? Де гнівні Фейсбук-пости Геращенка з цього приводу? 

Ольгу К., на щастя, знайшли – але співвітчизниці-волонтерки, честь і хвала їм за те. Вже відтак підключився наш консульський відділ, проте, від Арсена Борисовича чи хоч котрогось з його підлеглих не було й звука – ні тоді, ні згодом. А історія була гучною й далебі не завершеною.

Просто Ольга – не знаменита модель, тож не буде Аваков через звичайну заробітчанку напружуватися. «Старі-добрі» подвійні стандарти, помножені на звичайний цинізм.

Людмила Пустельник, Global Village

Фото: dariakyryliuk