«ЗЕ!-феномен» та Саакашвілі-«рятівник» як відгомін ментальності в’язнів

«Двічі в одну і ту ж річку не увійдеш, але скільки ж можна вступати в одне і те ж лайно?..» – Професор КНУ Петро Масляк (на фото) про те, чому українські виборці хронічно чекають дива від тих, кому вручають владу.

У 1989 році у німецькому часописі «Шпігель» з’явилася стаття про СРСР з назвою «Суспільство божевільних». В ній йшлося, що сотні мільйонів божевільних «совків» біля екранів телевізорів «заряджають» у трилітрових банках хлоровану водопровідну воду, а потім п’ють її від усіх хвороб.

1 вересня 1989 року Алан Чумак «зарядив» номер газети «Вечерняя Москва». Його моментально розкупили. Люди били один одного в чергах за цією газетою. Її цілющі властивості мали зберігатися нібито аж до лютого 1990 року. І хворі на геморой і простатит засовували цю газету до дупи, а в кого були проблеми зі шлунком, жували і ковтали її. Божевілля?

Так. І ось минули 30 років, і вже божевільному «совку» в Україні зарядили мізки з екрана телевізора фільмом «Слуга народу». Тепер роль Алана Чумака зіграв Зеленський. Народ спрагло жадав дива. Минуло вже більше року, але дива не сталося. Навпаки, до якого місця цей фільм не прикладай, але суспільний «геморой» тільки загострився. І на екрані телевізора з’явився новий «цілитель», тобто Саакашвілі. Тепер божевільна «дітвора» чекає дива вже від нього.

Та правий був Іван Франко, коли писав: «Не від Бога те царство нам спаде, не святі його з неба знесуть, але власний наш розум посяде, сильна воля і спільний наш труд». Але розуму нема, волі теж, і працювати не хочеться. Совок і далі чекає на диво.

Радянські люди, яких ніколи не вчили самостійно вершити свою долю, за них її вирішували «на горі» – ніби малі діти піддаються будь-якому «пророку», який обіцяє щастя, вирішення геть усіх проблем і можливість ні про що не думати. Бо це найважча робота – думати.

Десятки мільйонів совків, які дали потомство, пройшли через в’язниці і табори, де самостійне мислення і ініціатива означали смерть. Оскільки й сам СРСР був одним великим табором, шляхом неприродного відбору був сформований феномен совка. Ним є: «ти слішком умний, нє висовивайся, ініціатіва наказуєма». Бути розумним й ініціативним стало спочатку небезпечним, а потім і непрестижним.

Феномен Зеленського – це, фактично відгомін ментальності людей, які після в’язниці, де годують і вкладають спати, не знаходять себе на волі, де треба кожен день дбати про їжу, одяг, дах над головою. Виявилося, що мільйонам людей на волі незатишно без «товаріща начальника». Вони лінуються хоча б прочитати в Інтернеті все про людину, за яку збираються голосувати. «А какая разніца!». І тому постійно наступають на одні й ті ж граблі і вступають у щораз смердючіше лайно…

Facebook

Петро Масляк, м.Київ

Карикатура: https://rua.gr/

Фото: Petro Maslyak

Напишіть відгук