«Бандєровка» і «сволочь» – за прохання обслуговувати державною в чернівецькому «Екваторі»

Серпень 2020-го, Буковина, дослівно: «Бо ми тут – господарі, росіяни та румуни, але не ви –  українці!».

Сьогодні у цьому магазині мені сказали, щоб я «убиралась вон отсюда – с румынской территории, коими являются Черновцы и Буковина». А почалось все з того, що у м’ясному відділі я звернулася до працівників зважити мені покупку. Чоловічок з рудою борідкою почав шлангуватися, що не чує чи не розуміє, що я замовляю, потім відрубав: «Ви можете чєловєчєским язиком сказать, что хотите?».

У відповідь на «Шановний, обслуговуйте людей українською», цей працівничок на «чістом рузком» з острицьким акцентом почав кричати. Мовляв, «с чего это я должен на твоем украинском, как считаю нужным, так и говорю!». Далі перейшов на образи – «сволочь такая!», «бандеровка!», до нього приєдналася ще одна продавчиня «Ряби-індиків-…» Та верещала на увесь магазин, що через таких, як я, «ми з Росією посварилися».

Але найагресивніше зреагували двоє румуномовних покупців, які мило бесідували з працівниками «м’яса». Почувши, про що сперечаємось, заявили, що це – «їхня територія», і щоб я забиралась звідси геть. Вони кричали й розмахували руками, дама «з претензією на еліту» брудно лаялася і обзивала мене непристойними словами.

Знаєте що найбільше вразило? Мовчазна «отара овець» – покупців навколо. Ніхто, чуєте, ніхто в магазині, а людей було багатенько, не захистив! (Мене – не треба, я сама себе можу).

Мова про мову.

Жоден з присутніх й слова не сказав на її захист. На захист території, яка є українською, і на якій вони проживають. І  це – катастрофа. Бо завтра може статися так, що хтось постукає у ваші двері і скаже: «На вихід! Це – моя квартира чи мій дім, …тут колись жив мій мошул» («Дід» румунською – ред.).

Я, звісно, написала скаргу у книзі відгуків, хоч, переконана, її там ніхто не читає. Власнику мережі – мільйонеру (100 тисяч доларів прибутку) російського походження Роману Луніну це нецікаво. А іншим у «Велмаркеті» –  й поготів.

Щоб ви розуміли: я –  не з радикалів, які, зачувши російську, румунську чи будь-яку іншу мову, отримують опіки і відразу ж лізуть сваритися. Сприймаю як факт присутність різних народів, мов, національностей. Але, коли мене, українку, на моїй українській землі, «ламають» якісь недоукраїнці –  реагую миттєво. А в сфері послуг, тут я твердо переконана, в офіційних установах тощо має звучати виключно українська мова.

І ніяка інша.

Анна Данилюк, Global Village

P.S.:  З листа Global Village до Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня:  «Вчора наша журналістка в Чернівцях Анна Данилюк зазнала агресивного нападу за прохання обслуговувати її в магазині «Екватор» державною мовою. Деталі – за посиланням.  Прошу Вас вважати цього листа офіційною скаргою нашого часопису на порушення мовних прав громадянки України працівниками «Екватора». Будемо вельми вдячними, якщо повідомите про заходи, вжиті стосовно порушників. З повагою,

Людмила Пустельник, головний редактор Global Village»

 Фото: Anna Danulyuk

Малюнок: http://slovoprosvity.org/