Про принцесу Кореї – українку Юлію Маллок

Як наша дівчина опинилася на королівському престолі в Сеулі – монарша історія кохання та розлуки. Юлію, подібно до Діани Спенсер (Леді Ді), в Кореї досі вважають «володаркою людських сердець» знедолені та інваліди. Вона допомагала стражденним навіть після того, як її позбавили королівського статусу. А про слабкодухого чоловіка, що відмовився від неї під тиском родини, все одно завжди відгукувалася з теплотою.  

Анну Ярославну, королеву Франції, знають усі. Разом з іншими київськими князівнами, одруженими з європейськими правителями. Але наші жінки стали окрасами монарших родин не лише на Заході.  В новітній історії теж була українська присутність у вищих аристократичних  колах світу. Мова про громадянку США, народжену в Філадельфії, Пенсильванія, в родині українських емігрантів, Джулію (Юлію) Маллок. Їй судилося стати дружиною спадкоємного принца Кореї, Йї Гу.

Про родину Юлії відомо небагато: батьки, швидше за все, були родом із Західної України, зважаючи на греко-католицьке віросповідування майбутньої корейської принцеси. Тато працював на шахті, мама – хатньою господаркою. Прізвище, ймовірно, спочатку звучало як Малик, або Малюк, та американізувалося. Виховання дівчини було консервативним, тим не менш, отримала пристойну освіту і почала працювати у відомій архітектурній фірмі «I.M. Pei» («Пей») в Нью-Йорку. (Її власник спроектував знамениту скляну піраміду в Луврі). Робота не приносила задоволення міс Маллок, до того ж, хотіла опинитися якомога подалі від рідного дому: в «кращих» західно-українських традиціях її спонукали «не засиджуватися в дівках» і швидше вийти заміж. А Юлія, на той час – 29-річна –  мріяла не про власну родину, а побачити світ.

Тому зібралася переїжджати до Іспанії і вирішила продавати помешкання. Дала про це оголошення, його побачив принц Йї Гу, випускник Массачусетського університету і теж працівник фірми «I.M. Pei». Власне, він ще раніше цікавився вродливою співробітницею, але все не знаходив нагоди для знайомства. Тож для початку прийшов «подивитися на квартиру на продаж». Закінчилося все тим, що  відмовив господиню позбуватися житла. Принц і донька українських іммігрантів стали закоханою парою. Йі Гу остаточно підкорив її серце кількома фразами ламаною українською, яких навчили однокурсники-українці в коледжі.  

До слова: на той момент корейська імператорська родина Лі вже не мала формальної влади, її було навіть менше, ніж у сучасної британської монархії. Та все ж правителі Кореї мали неабиякий авторитет у народу і навіть зберігали певний політичний вплив.

1958-го панна Маллок познайомилася з батьками Гу, принцом Юном і принцесою Банджею. Молоді заручилися вже в травні того ж року. А одружилися 25 жовтня 1959-го в церкві Святого Юра на Мангеттені в Нью-Йорку.

Спочатку спадкоємна королівська пара жила на Гаваях упродовж кількох місяців. Потім переїхали до Південної Кореї, мешкали в королівському палаці Чонгдок. Молода принцеса швидко стала популярною, підданим подобалося, як швидко вона опановує придворний етикет та культуру своєї нової батьківщини.

Мама спадкоємного принца супроводжувала сина й невістку. Попри класичний стереотип про недоброзичливу свекруху, Джулія і Банджа мали приязні стосунки, навіть разом займалися благодійністю.

Принцеса Банджа, в дівоцтві –  Масако Нашімото-но-мія –  насправді була японкою, представницею імперського дому. Цілком можливо, що досвід життя в чужій країні зблизив обидвох жінок.

Українсько-корейська казка про Попелюшку, на жаль, не закінчилася класичним «жили довго та щасливо». Джулія не могла мати дітей. В 1969 році пара удочерила десятирічну Євгенію Унсук Лі з Сеула. Однак сімейна рада королівського дому Лі ніколи не визнавала дитину.

Безпліддя Джулії, згідно з корейськими монаршими традиціями, було достатньо «обтяжливою обставиною», аби розірвати її шлюб зі спадкоємцем престолу.  У 1982 році подружжя розлучили – під тиском членів королівської родини. Хто саме наполягав на цьому розлученні, невідомо.  Зрозуміло, це не міг бути принц Юн, який помер у 1970-му. Не хочеться вірити, що була причетною принцеса Банджа, адже свого часу змагалася з проблемами безпліддя сама.

Оскільки пара ніколи не проводила офіційної церемонії корейського весілля, Маллок не була записана як дружина Гу в його сімейному реєстрі. Через це згодом мала труднощі з оформленням документів на розлучення в США, та й взагалі подальше життя пішло шкереберть. Чому Йї Гу, ще коли був закоханий в свою Джулію, не подбав про дотримання формальностей відповідно до корейського законодавства, залишилося невідомим.  

Ніхто з цих двох так і не одружився вдруге. Сподіванням імператорської родини, що Йї Гу колись  пов’яже свою долю з якоюсь корейською аристократкою, не судилося збутись. Як ніколи не прийшов на світ і новий королівський нащадок. Йї Гу мав кілька романів, та жоден з них не переріс у кохання життя. Принц працював викладачем університету, керував авіакомпанією, яка, врешті, збанкрутувала. Колишній дружині не телефонував і не писав.

Незважаючи на те, що з нею повелися жорстоко, Джулія про екс-чоловіка завжди відгукувалася приязно. В нечисленних інтерв’ю говорила, що роки заміжжя були «найщасливішими в житті» і завжди тримала на столі його фотографію.

Навіть після розлучення не припинила займатися доброчинністю. Її близька подруга, Лі Нам-джу, згадувала, що Маллок постійно допомагала нужденним та бідним, надто, людям з обмеженими можливостями: «Сироти та каліки називали її за це не інакше, як «матір’ю». Щоб мати кошти на доброчинність уже після розлучення, Юлія відкрила магазин одягу. Прибутки від його діяльності врятували від злиднів не одну родину. Тим часом, самій доводилося несолодко – жодних коштів на утримання екс-чоловік не виділив.

Додому, до США, на Гаваї, принцеса Джулія повернулася в 1995 році. Там же поселилася її донька Євгенія. А до Кореї приїхала знову лише через 10  років –  для проведення релігійних церемоній у святині королівських предків. Брала участь в урочистостях разом зі своєю придворною дамою в очікуванні, Гвон Хесун та принцесою Лі Хевон, двоюрідною сестрою свого колишнього чоловіка.

Того ж року принц Йї Гу помер від серцевого нападу, не пережив інфаркту. Прощання з ним було велелюдним і пишним, лише в процесії взяли участь 600 протокольних жалобників у традиційному вбранні. Сімейна рада Лі вирішила не запрошувати Юлію на похорон, востаннє побачити чоловіка їй не дозволили. Була інформація, що за власні гроші жінка купила авіа-квиток з Гаваїв, щоб бодай побувати на могилі Йї Гу.

Жалоба за небіжчиком тривала, як велить тамтешній звичай, три роки. Протягом цього часу, як і згодом, королівський дім так і не визнав Джулію офіційною вдовою.

В 1998 році з нею стався інсульт, через який була частково паралізованою права сторона її тіла. Але все одно залишалася активною та дієвою майже до останніх днів життя.

Воно завершилося в листопаді 2017-го, у віці 94-х років. (Хоч згідно з іншими джерелами – у 89). Принцеса Джулія померла природною смертю в Гонолулу, Гаваї, в Центрі реабілітації та догляду. ??Як повідомляло видання The Seoul Times, «Маллок була самотньою у момент скону. Стала настільки хворою і слабкою, що не могла користуватися мобільним телефоном».

Тіло кремували, а прах розвіяли над Тихим океаном – як вирішила донька Євгенія, всупереч волі покійної. Вона ж-бо заповідала зробити це над територією Кореї. Так завершилася історія української принцеси, якій не судилося стати королевою Кореї, але яку там пам’ятають милосердною «матір’ю стражденних».

Про неї збиралися знімати кіно, за справу бралася американська студія Focus Features, якій свого часу Джулія передала 450 фото з родинного архіву. До зйомок, щоправда, не дійшло. Наразі?…

https://www.nashuatelegraph.com/,  https://www.clipmass.com/, https://usmg.com.ua/

Фото: https://www.clipmass.com/

Напишіть відгук