Голосувати за MAGA*? Ні, просто за Америку, якою її ще знаємо

 

Ці вибори в США символічні, як ніколи: 1 листопада, згідно з католицькою традицією – День всіх святих, 2-го – всіх душ, а 3-го – день голосування. Така собі політична іронія календаря, але саме у вівторок остаточно вирішиться боротьба за душі  американських громадян. Святих” же в ній просто не буває.

Українська громада в Америці, як нашим закордонним, переважно, й належить, на тему двох основних кандидатів чубилася багато й завзято, не буду зайве переповідати увесь креатив озвучених в соцмережах образливих  “епітетів”  “байденістiв” – “трампістам”, і навпаки.

Скажу лише, що, якби була громадянкою США, то голосувала б за чинного, Д. Трампа – але не тому, що вважаю його бодай трошки ближчим до святого, ніж опопент Дж. Байден. Ні, Трамп – не ідеальний, всі це знають. І не через те його підтримала б, що  повністю погоджуюся з гаслом MAGA* (“Make America Great Again” – ”зробимо Америку величною знову”). Бо вона й так велична – попри всі турбулентності минулих років і, особливо, 2020-го. Мені про інше йдеться – щоб не втратити країну, про яку мріяли,  ще коли були ”там” і яку полюбили, вже коли тут. Адже маємо за що її любити й шанувати –  стала другим, після України, домом, і вона ж, це аксіома – найперший у світі дім для свободи й демократії.

А для останньої дуже небезпечні подвійні стандарти. Щоденний майстер-клас з яких в таборі сьогоднішніх американських демократів під проводом Джо – справа звична, давно перестали помічати, як переступають межу. Кому  ”забракло”: демократівських ”цнотливих” визначень ”боротьба за громадянські права” для банд грабіжників і хуліганів, що цього літа хазяйнували на вулицях міст США та по розтрощених ними ж крамницях, пригод тата і сина Байденів в нашій “Бурізмі” чи з китайськими комуністами, то ось вам ще один приклад. Не такий свіжий, але теж показовий.

Про те, як  відома демократична сенаторка Елізабет Воррен приписувала собі предків з племені черокі, чому самі черокі, природно, обурилися: пані, ви – не наша! Ніколи родичі Воррен по преріях на мустангах не гасали, так само не їх потім переселяли до резервацій  – примусово. Але ж бути пригнобленим – це так модно! Плюс політичні дивіденди. Відтак оприлюднили ДНК-тест Воррен, який не виявив у ній бодай краплі індіанської крові. Прозвучали публічні, доволі незграбні, вибачення сенаторки: “Я помилилася”… Навіщо “помилилася”, ні для кого не секрет – задля голосів виборців, представників меншин, щоб проголосували, як за “свою“.

Щось подібне, тільки з іншою метою – аби чекісти не “замели” – робили нащадки дворянських родин в Росії після 1917-го. Приписували собі пролетарське походження, відхрещуючись від власного, небезпечно “привілейованого“ в очах більшовиків.

Хоч і в тому, й в іншому випадку – перекинута догори дригом мораль і підміна понять. Радянська історія з неї почалася. Але завдяки  лицемірству, що стало державною політикою, через 70 років ссср сконав. Чого наробив, поки животів, відомо.

 

Тільки я категорично не хочу, щоб країна, в якій живу зараз, США, хоч у чомусь повторила радянський шлях. Бо, народившись ще за часів Союзу, чудово пам’ятаю всі його ’’принади‘’. Зокрема, й ключову комуністичну догму, що  “релігія – це мракобісся”. Вона надто добре резонує із ставленням демократів до Біблії, як вчення, що, бачте “поширює ненависть, адже не враховує міжкультурної чутливості”. А що завдяки Біблії маємо цивілізаційні засади та принципи гуманізму – те для демократів неважливо.

Я так само проти, щоб називати обкуреного пролетаря ’’братом’’. Він ніколи й не думав працевлаштовуватися, бо живе на “велфер” (соціальну допомогу) і за неї ж купує собі “розширювачів свідомості”. Зате я, згідно з останнім демократичним трендом, маю розвивати в собі комплекс провини – бо в мене колір шкіри білий. Не вибачте, панове, він мені від тата з мамою дістався, і я, на відміну від ’’брата ’’, на свій хліб працюю.

Взагалі, дуже цього не люблю – коли політики “на голубом глазу” мають за йолопів цілу націю. А послідовники Джо, виглядає, дуже невисокої думки про спроможність американців відрізнити чорне – від білого, а правду – від маніпуляцій та брехні. Як радянські генсеки були впевнені, що їхнє окозамилювання народ сприймає за чисту монету.

Хто не вірить, просто згадайте, як газети й телебачення за совка розповідали про казкове життя в злиденній країні рад (’’скачи, враже, як комуніст скаже’’) –  і порівняйте з репортажами CNN та інших ліберальних ЗМІ про сучасний політичний момент. Якщо й знайдете хрестоматійні 10 розбіжностей, то стосуватимуться хіба-що епохи й локацій, а риторика – та сама: хто не з нами – той проти нас і ворог. Всього на світі – неньки-Америки, демократії та іншого ’’ітеде’’.

Але недарма казав Абрагам Лінкольн: “Можна весь час дурити декотрих. Можна певний час дурити всіх. Але не можна весь час дурити всіх”. Це я до також до того, що всі, незалежно, за кого голосуватимуть, навряд чи забажають якогось “чудового” дня прокинутися в Америці радянського зразка. Зовсім не тій, до якої звикли, вже не great. А таке цілком можливо, коли раптом переможе демократична політкорекність – яка в прихильників Джо завжди напоготові замість того, щоб називати речі своїми іменами.  

Тому я голосувала б за Трампа – бодай тому, що цей чоловік в політкоректність ніколи не грається, і добре робить. Втім, він ще багато чого корисного для країни робить, і я  – дуже за, щоб продовжив.

А щодо наших виборчих симпатій у США, то найкраще на цю тему висловилися у своїх Фейсбук-дописах дві українки, які там мешкають:

Наталія Ющук:”Закордонні ”очільники” української громади, які так затято агітують проти Трампа, десятиліттями так само затято агітували проти націоналістів перед усіма виборами в Україні.

Вдумайтесь лише! Нащадки націоналістів, які воювали за Україну та втекли за кордон від репресивної машини срср, роками агітували проти націоналістів, які намагалися збудувати українську Україну! Вони підтримували Юлю, Петю, Вову, будь-кого, але не націоналістичних лідерів. Більше того, вони активно агітували проти “Свободи” та націоналістичних сил, поширюючи московську пропаганду.

Тепер вони підтримують соціалістів, антіфу, безбожників, анархістів та збоченців, які намагаються зруйнувати Америку, агітуючи за старого корупціонера Байдена. Те саме вони робили в Канаді, агітуючи за соціаліста Трюдо.

Вам все зрозуміло, українці?”

Svitlana Pavlenko:  “Портленд у жовтні: революціонери з Антіфа и BLM (“Black Lives Matter”, “Чорні життя – важливі” – ред.) закликають стріляти в поліцію. І, так, мої знайомі українці-демократи глибокодумно називають республіканців “фашистами”. Не переплутайте.

Хоча, коли згадати, що їхні батьки та діди називали прибалтів “фашистами”, а путінська пропаганда називала “фашистами” українців, то виходить не так уже й страшно.

Звичайна підміна понять. Переведення стрілок. Коли на злодієві шапка горить.

А крамниця Apple Store – вже колишня. Експропріювали на користь  революції. Тепер там – музей Джорджа Флойда та інших видатних особистостей”. 

 

Людмила Пустельник, Global Village 

 

Фото: https://bbc.com, https://www.kennedy-center.org/

Див. також: Українському водієві, побитому протестувальниками в США, загрожує ув’язнення

Жити в США і думати по-радянськи

«Не такий страшний для США Дональд, як ліва ідея»

Про Трампа мігрант замовив слово

За що Америку люблю

Свобода. І порядок!