Перехворіти двічі, ще й постковідним синдромом: cповідь запеклої оптимістки

 

Після ковіду, як після СНІДу – найменша застуда, й Ваша імунна система – пас, відійшла у бік. Все, чим хворіли до вірусу, розквітає. Але головний тут рецепт – не боятися. Бо навіть від корони буває позитив” – киянка Ірина Чуркіна, яку вірус атакував I продовжує кілька разів протягом всього півріччя.

Мій ковід №1 квітня 2020. Шкрябало в горлі, трохи болів шлунок, були характерний кашель, “старечі” втома і слабкість, температура 35, 5. Загальна тривалість гострої стадії – 5 днів. Пила багато гарячого, мало їла, настоянка мухомора і воскової молі, лимони, імбир – ось усі мої ліки .

Мій ковід №2, серпень 2020. Шкрябало в горлі, трохи болів шлунок, кашлю не було, “старечі” втома і слабкість, температура 35, 5. Загальна тривалість гострої стадії – 4 дні, і не все так інтенсивно, як першого разу. Пила багато гарячого, мало їла, настоянку мухомора і воскової молі, лимони, імбир – всі мої ліки.

Пост-ковідний синдром. Початок – жовтень 2020. І досі. Аритмія серця, задишка, швидка втомлюваність, особисто в мене –  ненормальний апетит (від вітамінів, мабуть).  Ніби попереду – голод, і мені треба запастися жиром і їжею. Перепади енергії –  то різко вгору, то стрімко спад, панічні атаки (одного разу трапився напад клаустрофобії в метро, таблеткою “віта-мелатонін” закусила і не померла). Ці пігулки – на ніч, щоб не було панічних атак, що засну і не прокинуся (дуже характерні для постковідних синдромників).

Чим підтримують лікарі в цьому випадку – кардіомагніл або ротовіт кардіо, проколоти АТФ, їсти вітамін С і Д, цинк, інші вітаміни і мінерали теж, бісапролол для регулювання ритму серця та ін. Зайдіть на Фейсбук-сторінку Sergei Loiko. Так, автора книги “Аеропорт” про кіборга. Він пише про дивовижний засіб Z-19, який розробив українець, що живе в Штатах, і що особисто Сергій на собі випробував дію цього препарату.

А, тим часом, поки кожен перебуває в пошуках “зілля від “ковіду”  – як змагатися з постковідом, лікарі не знають. Та зараз –  не лише про лікування, а про позитивний вплив “корони” на прийняття важливих рішень.

Після “ковіду”, як після СНІДу – найменша застуда, й Ваша імунна система – пас, відійшла у бік. Все, чим ви хворіли до вірусу, розквітає.

Пишу про себе. Спочатку застудилася, і почався нежить, який довго не зникав. Потім – слабкість, швидка стомлюваність, і через тиждень моє серце вирішило “вистрибнути” –  погуляти перед сном. Від страхітливої аритмії, надто, коли  лежала, не могла заснути. Коли ж ходила, аритмія була не такою сильною.

 

До сімейного лікаря мене записали тільки через 2 тижні. Вдалося потрапити до неї в кабінет раніше з поясненням ситуації – що потрібні кардіограма, рентген. Що я сама з сином, не можу тепер працювати, як зазвичай. Чи ходити в “Медіком” або “Борис”, а родичів, які телефонують і запитують “як твоє здоров’я?” і “що їла на сніданок?”, нема. І мені потрібно знати, що зі мною – бодай для того, щоб продовжувати жити заради сина. Лікарка, напевне, пам’ятаючи, що до мене в серпні з якогось дива приїжджала швидка від “Добробуту” брати тест на “ковід”, вирішила, що я, мабуть, не зовсім людина з вулиці. І виписала мені скерування на рентген!

Тільки прийняти не змогла. Ось така допомога від сімейного лікаря.

Далі були рентген, кардіограма, аналіз крові і т.д., пульс, тиск… Коли стисло, я – мов космонавт, мене хоч сьогодні до Ілона Маска – і на Марс. Тільки одне запитання – чому болить в районі серця? Чому панічні атаки, що засну і не прокинуся? Що за масове прощання з життям у ще трьох моїх знайомих, які зараз переживають, як і я, пост-ковідний синдром? Британські вчені називають його long covid.

Дякую моїй колишній однокласниці, чудовій лікарці Тетяні Циганковій за консультації  телефоном! Без них я б була “сліпим кошеням”.

То ось. Лежу якось наприкінці жовтня на балконі, в спальному мішку і на карематі, бо задихаюся від гарячих батарей в квартирі. Звично вже помираю, прощаюся з життям, думаю, що доброго зробила.  Є трохи, але не навела ладу з фототографіями та квитанції за квартиру варто би заплатити.

А мені їх бухгалтер нашого ОСББ не дає, бо юридична тяганина з власником квартири №13, де ми живемо вже 13, до речі, років. Чоловік на сина не встиг оформити помешкання, загинув. Отже, зателефонувала запитати, чому квитанцій не виписують. І саме тут алгоритм прийняття важливих рішень спрацював на всі 100!

Голова ЖКО розповів помираючій на балконі пост-ковідній, що звати її Ніяк. І взагалі – в нього проблеми з ідентифікацією мене, пані Ніхто. Звісно, він не знає, як пояснити моїм сусідам, хто живе в 13-ій квартирі.

Рано я думала, що можу померти спокійно! Що є КИМОСЬ у цьому житті! А виявляється, наче й не жила!

І знаєте …. Стало все так раптово легко й зрозуміло! Важливе рішення, яке не могло з’явитися упродовж 10 років, раптом за допомогою “ковіду” і “дідька з мішка”, голови ЖКО, матеріалізувалося миттєво! “Навіщо тобі витрачати дорогоцінні секунди життя в тому місці, де тебе не цінують???” Усе. Весь алгоритм! “Ковіду” всім на допомогу для прийняття важливих життєвих рішень, на які не зважувалися раніше!

Просто спокійно прийміть той факт, що настав час змінюватися. Тому побажайте нам з сином доброго шляху в нове життя! 

А я додам, що ось прийшов “ковід”, за ним постковідний синдром –  і що? Хіба всі ми повинні померти саме зараз? Давайте ще поживемо!!! Дружно. Не обнулюючи себе чи інших. Слідкуйте за своїм тілом і любіть його! Якщо воно поводиться дивно, просто подумайте, що це теж мине. Адже люди не розуміють, що відбувається з ними, коли настає постковідний синдром. Тому йдіть до хороших лікарів! Не вмирайте з доброї волі! Живіть з доброї волі! Пам’ятайте, ви – не самі, і завжди прийде допомога!

Наслідки після ковіду можуть бути дуже навіть позитивними, якщо їх такими для себе зробити. Коли є ще й мозок, то він якнайкраще допомагає впоратися з будь-якими проявами “ковіду”. Головне – не боятися!!!

Бути добру!

Facebook

Ірина Чуркіна (Irina Churkina), м. Київ

Фото: Irina Churkina, https://www.medgadget.com/