“Вірa, мова...” Байден? Про гримаси “демократичного“ вибору по-українськи

Я знаю, що не переконаю  українців США (й не тільки), хто за Дж. Байдена. Та й не збираюся цього робити. Натомість пропоную вам, панове, кілька ситуацій, які, коли тверезо поміркувати – зовсім не фантастика. Бо повністю відповідають ідеології вашого кандидата в президенти і цілком можливі, то лише питання часу. Просто спробуйте уявити свої відчуття, якби:

 1. До Вас, нащадка славного роду, чий прадід воював в УПА, прийшов голівудський режисер. (Прадід свого часу емігрував до Америки, і тепер Ви, його нащадок, живете собі десь в Чикаго чи Нью-Йорку).

Ок. Режисер приніс з собою товстезний сценарій історичного блокбастера про визвольні змагання в Україні. І чек для Вас на гарну суму: “Містере Миколо, ти нам потрібен як консультант діалогів”. А Ви такий: “Ну, нарешті! Давно пора “фабриці мрій“ взятися за нашу тему. В мене про діда знаєте, скільки історій? Як вони з хлопцями в 1945-му загін емгебістів у пастку заманили, жоден москаль не втік! Або ще, це вже в 1947-му…“

“Релаксуй, Миколо, – каже режисер. – Нам зараз інше важливо. Ти краще відкрий сценарій на сторінці такій-то, прочитай діалог і скажи, що думаєш з приводу автентичності мови героїв“.

Відкриваєте, читаєте… А, к***а! Краще б Ви цього ніколи не бачили! “Та я тобі, гостю “дорогий“ знаєш, як зараз тим сценарієм?… Ні, не туди, кайфу не буде – в писок, щоб дурне не пащекував, не смів ганьбити пам’яті мого прадіда та його побратимів!“.

Вже здогадалися? Бо діалог, належно з трендом – про одностатеве кохання, герої саме освідчувалися один одному. Все закономірно, в Голлівуді  ЛБГТ – то “святе“, як і для демократичної партії США та її лідера. Це ж йому “завдячуємо“ легалізацією одностатевих шлюбів. Тільки не кажіть, що не знали. І на мене зараз не треба ногами тупати, бо це не я, а Ви голосували за Байдена. “В пакеті” з його цінностями й пріоритетами. Бачили очі, що купували? Тепер їжте.

Також не сподівайтеся, що на режисера, коли позбирає зуби, Вами вибиті, справлять враження аргументи. Як-от, що нема – та й не може бути! – жодних, бодай найменших історичних свідчень про гей-стосунки між учасниками визвольних змагань. Голівуд же любить перебріхувати історію. Як і демократи США, що на них слиноточать екранні селебрітіз. То ж відсутність доказів для режисера – не доказ.

Одне слово, беріть чек і “насолоджуйтесь” сценарієм кіна. Чи, все ж таки, не будете?

2.  Інша ситуація. Ви приїхали на історичну Батьківщину, хочете показати її своїй дівчині. Ідете собі такі двоє по Києву, у вихідний день по Хрещатику. Настрій класний, погода сонячна… А назустріч вам, перегородивши дорогу, – компанія похмурих тітушкоподібних молодиків з незрозумілим прапором. На ньому напис отакенними літерами: “Угорські життя важливі“. Або “румунські“, “циганські”, “буркіна-фасинські”, “російські“ –  чи ще якогось нетитульного етносу, що мешкає в Україні, не має значення. Тітушки, порівнявшись з Вами, далі не пропускають: вимагають, щоб Ви й дівчина сказали “хай живе Угорщина!“ (або Румунія, або Буркіна-Фасо) і дали їм грошей на потреби організації.

Ну, Ви й дівчина, припустимо, встигли зробити ноги – тоді все класно, пронесло цього разу. Оговтавшись, вже на безпечній відстані, природно, обурюєтеся: “Що за дурня?! Це ж відколи в моїй коханій великій Україні хтось має нахабство таке на прапорах писати і поводитися по-бидлячому?  Куди дивляться Мінюст, СБУ, МВС?“

 

А вони Вам: “Як це – “куди?“ На Америку дивимося, звідки Ви, власне, такий розумний, до нас приїхали! У вас “Black Lives Matter” (“чорні життя важливі”, англ.) – то нічо? Тож не дивуйтеся, що і в Україні чиїсь життя значення мають, а чиїсь – не дуже . Ваше, до речі, часом, не циганське, ні? Тоді заткайтеся, тим гірше для Вас“.

Або ще варіант. Втекти від тітушок на Хрещатику вам обом не вдалося, і тверезо оцінивши сили, таки віддали компанії все, що мали в кишенях. Слави Угорщині (чи Буркіна-Фасо) проголошувати, тим не менш, не захотіли – звичайно, у Вас же є гідність! І не лише національна. Але за це Вам надавали копняків і роз’юшили носа. Подругу ж кілька потвор встигли схопити за принади, хоч Ви й намагалися її захистити з усіх сил, тільки останні були нерівними.

Зате чому б Вам не порадіти торжеству міжетнічної рівності? За аналогією з расовою, як її розуміють прихильники Дж. Байдена. Тільки не треба знову на мене лютувати – бо била Вас не я, а звичайні фаш…, ок, “демократи” Байденівського розливу. (Умовно били наразі, але то лише наразі, ви ж розумієте). А вибір – знову ж таки, саме Ваш.

3.  Добре, продовжуємо завзято пиляти гілку, на якій сидимо. Tепер для тих, хто недавно стрибали на радощах, коли Верховний Суд США відхилив позов Техасу та ще 21-го штату про фальсифікації на виборах.

Найкраще ситуацію підсумувала у своєму Фейсбук-дописі Світлана Павленко (Svitlana Pavlenko): “Читати український сегмент Facebook просто неможливо. У них – свято. Вони раді, що Верховний суд США не прийняв позов у Техасі.

Українці! Чим ви задоволені? Як давно не горіли шини? Пропустили Майдан?! Тепер ви радієте сценарію, коли в регіонах України під контролем сєпарів голосуватимуть без паспортів і паперових бюлетенів, які відправляються всім, хто просив і не просив. І тоді це все будуть розглядати сепаратистські програмісти на російських комп’ютерах. А телевізор розповість, наскільки все чесне і справедливе.

А коли Львів та інші регіони позивають сепаратистські регіони, то суд відмовляється їх слухати, і каже: “Це –  не ваша справа, які правила голосування до Верховної Ради та Президента встановили собі Харків та Одеська область за день до виборів. Хочуть голосувати без паспорта – нехай голосують. А яка ваша справа, фашисти-бандери з Львівщини?”

Ось чим ви зараз насолоджуєтесь і називаєте “ганебною кампанією Трампа”, за яку, до речі, проголосували 75 мільйонів американців? І ці цифри – чесні.

До Техасу приєднався  21 штат і сказав, що під час виборів змінити правила виборів неможливо, без паспортів голосувати не можна,  таку практику варто засудити. І ще більше штатів приєдналися б, та просто не було часу. У нас не було часу.

А на наступних виборах сепаратисти України точно спробують такий же  сценарій. Ось побачите. Якщо не раніше. Придумають якусь критичну ситуацію і запровадять нові правила голосування за рішенням Харківської чи Одеської міської ради.

Тож не будьте щасливими, наші ви неадекватні. Краще вчіться на чужих помилках”.

 

Global Village

Фото: https://www.businessinsider.com/, https://www.dailybulletin.com/