“Чому я, живучи в США, можу вивчити мову, а люди в Україні – ні?!”

Військова капелан, підполковник ВПС США Ольга Вестфолл, яка допомагає українським воякам – про дуже українське питання.

Я народилася в Дніпрі за часів Радянського Союзу, коли  принижували наші культуру й мову. Тих, хто розмовляли  українською, називали “тупими селянами” і розповідали про них різні ганебні анекдоти.

Хоч я була етнічною українкою, тоді, за 30 років мого життя в Україні ніколи не розмовляла мовою. В школі всі дисципліни викладалися російською, перший “Буквар” –  російською,  і більшість книжок в бібліотеці – також. Русифікація велася повним ходом! Українську мову ми вивчали як іноземну з якогось-там класу, і навіть деякі батьки-росіяни могли звільнити своїх дітей від вивчення мови. Попри те, що не могли звільнити їх від англійської чи іншої іноземної. Парадокс! Вони жили в Українській РСР і не вважали, що їм і їхнім дітям потрібно знати українську.

Українських національних костюмів/вишиванок ми тоді не мали і не носили. Це вважалося чимось з далекого минулого.

В 1090-х я вивчила англійську і почала працювати в Києві перекладачем. Перекладала тільки  російською. Зараз це соромно визнати, але тоді не могла перекладати  українською, бо не знала рідної мови. В 1998 році  переїхала до США і з роками стала забувати російську. Тим більше, й українську. Так би й жила своїм американським життям: сім’я, робота, служба у війську, служіння, навчання…

Поки Росія не вирішила скоїти злочин проти України: незаконно окупувати її землю, розпочати війну і брехати на весь світ про те, що українці, які поважають свою Батьківщину, мову і культуру – це фашисти. (Тобто, підігрівали ненависть проти України, щоб одурені їхали на Донбас воювати проти українців). В 2014 році, щоб дізнатися що відбувається в Україні, я підписалася на різні соцмережі і почала читати як українські, так і російські ресурси. Включно з тими, що вели пропаганду за “Донбасс, вставай!”, “днр” чи “лнр”.

Те, що я там побачила,  нажахало. Росіяни активно розхитували Донбас з агітаційними картинками здоровенного “червоного пролетаріату” . Українців малювали слабкими, огидними та з фашистською символікою на жовтоблакитному прапорі. Я не могла повірити, що хтось поведеться на таку тупу пропаганду, але, як з’ясувалося, у деяких людей – і справді  вата в голові! Вони в це вірили і йшли воювати проти України за “руський мир. Я не “розпалюю ворожнечу”, а констатую факти незаконних дій РФ проти України, чого я і мільйони людей стали свідками.

Десь рік тому я почала писати, переважно, українською мовою. Мені це не дуже легко дається, бо вчити українську  я стала вже в США, з 2014 року. Але я ідентифікую себе з українським народом. Бог дав мені народитися українкою в Україні, в часи диктаторського режиму Радянського Союзу. Я не вибирала ні країну, ні місто, ні сім’ю і не період історії для свого народження. Але  можу обирати як  будувати своє життя: за правдою, честю, мораллю, чесною працею і Біблійним вченням.

В 2019 році я відвідала рідне місто Дніпро з групою місіонерів з Американської Баптистської церкви. Пам’ятаю, як одного ранку розмовляла з однією місцевою жінкою. Я намагалася говорити українською мовою, а вона відповідала російською. Потім сказала мені: “Як Ви гарно розмовляєте українською!”. Я ледь стрималася, щоб не засміятися, бо у неї включився стереотип, що, мабуть, я переїхала в США із Західної України. А я до 2014 року навіть не знала, що у нас в Атланті є українська діаспора! Й двох свлів не могла зв’язати українською.

 

Мої родичі і друзі молодості, які мешкають в Україні і розмовляють, переважно, російською, думають про мене: “що там сталося з Ольгою, що вона почала писати українською мовою?” Але я давно не турбуюся, хто і що про мене думає. Якби я цим переймалася, то ніколи не змогла б досягти кар’єри капелана в Збройних Силах США і Адміністрації Ветеранів. Ось і міркую: якщо я, живучи в США, вивчила українську мову і вболіваю за Україну, то чому люди, які мешкають в Україні, не хочуть цього робити?

Коли ти переїждаєш до США, то, щоб збудувати кар’єру і чогось досягти, маєш знати англійську.

В державних школах США навчання ведеться англійською. Якщо батьки хочуть, щоб їхні діти вчилися іншими мовами, чи в християнській школі, віддають  дітей до приватних шкіл, де дорого платять за навчання. То чому ж майже 30 років незалежності Україна зі свого бюджету платила вчителям, щоб діти навчалися російською?

Для будь-якого народу добре знати кілька мов. Мої сини в Атланті, США, вивчають іспанську в державній школі, як іноземну. Хоч в Атланті є багато мігрантів з Південної Америки, державні школі ведуть програми англійською. Люди розуміють: коли  переїхали до іншої країни, вони повинні знати мову і закони цієї країни.

То чому ж росіяни не хочуть вивчити українську  і жити згідно із законами української Конституції? Адже, коли росіяни переїзджають мешкати до США, Канади чи Європи, вони вчать нові мови і погоджуються із законами їхніх нових країн. Чому б їм не поводитися так само в Україні?

Facebook

Ольга Вестфолл, м. Атланта, США

Фото: Olga Westfall

Див. також: “Військова капелан зі США, підполковник Ольга Вестфолл: “Таких бійців, як в Україні, в світі ще треба пошукати!” (Розділ “Війна” від 6 грудня 2019 р.).