Міграція, смуток і подарунок від Бога на свята

…Сумною і самотньою я зустрічала своє перше Різдво в чужій країні, в чужому домі, з чужими важкохворими людьми. У вікно моєї маленької кімнатки співчутливо зазирала Вифлеємська зірка, розганяючи по закутах стривожені тіні й силкуючись якось звеселити мою душу.

Опівночі я відклала убік книжку, запалила свічку і вирішила помолитися. За здоров’я своєї родини, за здоров’я мами, якій я постійно привиджувалася на вулицях Франківська, за здоров’я дітей. А також за здоров’я моїх подруг, що так само, як і я, самотні і невеселі, в чужих будинках зустрічали різдвяні свята.

Я думала: як було б чудово, щоб Україна процвітала, як Америка, щоб ніколи не розривалися сім’ї, а діти не росли сиротами при живих батьках. Тих, які полетіли у вирій на заробітки…

Пригнічений настрій потребував ліків. Поблукавши деякий час по хвилях маленького радіоприймача, я зненацька натрапила на хвилю різдвяних колядок. Це був справжній дарунок від Бога! Одразу ж пригадалася бабусина хата під солом’яною стріхою з дідухом, кутя й вареники, квокання під столом і мама, яка завжди перша починала “Бог предвічний нам народився”. Стало тепло і затишно.

Чи не в тому увесь зміст буття, щоб насолоджуватися віковічними простими й безцінними речами, такими як рідна мова, кутя в макітрі, Різдво й Коляда; щоб пити з цього цілющого джерела, навіть коли доля закинула тебе дуже далеко від рідної домівки?

Було зимно, незатишно й так самотньо, як буває тільки відламаній гілляці, яка знає, що вже ніколи не повернеться на рідне дерево. Наче я заблукала у хащах величезного дикого лісу, або у сипучих пісках безкрайньої бездушної пустелі… Коли усвідомлюєш, що ти – один-однісінький летиш через вічність всесвіту, і тільки в руках Господніх –  вернути тебе до людей.

Однак, з часом я зрозуміла: найважливіше, щоб на життєвих тернистих дорогах ми не втратили Віри, не згубили Надії й повсякчас наповнювалися Любов’ю.

Щоб дух рідної землі став для нас кореневищем, яке міцно тримає нас на землі.

І не дає впасти.

Якось так –  на завершення Різдвяних свят.

Христос Хрещається!

Facebook

Ольга Руда, головна редакторка журналу Ukrainian People м. Чикаго, США

Фото: https://www.slovoidilo.ua/