Відомий письменник-сатирик – про наші помилки, надії та можливості. Думки вголос.
У наші духовні храми ще не раз запускатимуть свиней, аби принизити нашу нашу душу, нашу гідність. Не полінуймося свиням дати по рилу, а свиноводів видворити із рідного подвір’я.
*
Україна буде сильною тоді, коли ми будемо готові не лише один за одного померти, але й один із одним жити.
*
Стривожені орли злітають у небо. Аби з висот кинутися на голови своїх кривдників. Стривожені жаби стрибають у болото. Аби спокійно пересидіти неспокій.
*
Кожен президент – чийсь резидент. Або свого народу. Або чужинецького зброду.
Якщо влада у державі патріотична, але не дуже професійна, вона може “наламати дров”. Якщо влада у державі – належно професійна, але непатріотична, вона знищить увесь “національний ліс”. Якщо ж “державна влада” непатріотична й недостатньо професійна, вона погубить саму державу.
*
Возсідаючи у будь-яке крісло – гостьове, ресторанне, керівне – не забувай про ту межу, за якою закінчується людина, а починається свиня.
*
На одній сцені клоун грає роль президента. На іншій – президент роль клоуна. Фінал – один, бурхливі оплески аудиторій, коли сходять зі сцени.
*
Уривок з твору “І ПОЛІЗЛИ РЕЗИДЕНТИ В УКРАЇНСЬКІ ПРЕЗИДЕНТИ”
…Там, де “вожді і вождики” народу копають між собою непрохідні рови, з’являється отруйна пліснява, на грунті якої виростають чужерідні блазні, що рядяться під “слуг народу”, його покровителів і спасителів. Фактично ж, використовуючи різні шоу, насміхаються з того народу, його традицій і звичаїв, його мови й історії. Паплюжать його героїв. Паплюжать на міжнародних балаганах його державу. І… дочекавшись моменту, коли той народ очманіє від рецедиву ненависті до обраних ним же державних очільників, пробиваються у крісла КЕРІВНИКІВ цієї держави.
Як це назвати? Моральна ницість? Хамський цинізм? Оплачена авантюра? А чи не правдою у вічі: диверсією ворожих спецслужб?
На жаль, винен і сам народ, який упродовж всієї своєї історії чинить за правилом: “Бий своїх, щоб чужі боялися.” Й допомагає отим морально ницим і хамсько-цинічним вирішувати його долю, долю його держави…
Євген Дудар (Євген Дудар) м. Київ
Фото: Євген Дудар