“Дідуся, чиє ліжко займаю, вже нема” – COVIDне пекло на Буковині

 

 

Відеозвернення журналіста, який зліг з “короною“ у чернівецькому шпиталі, та враження його колеги з Global Village: Владо, застосовуйте силу! Бо наші люди, здається, лише так і розуміють”.

 

В лікарні вимкнули струм, i пропав кисень. Нікому не побажаю почути ті звуки

 Як виглядає наяві третя хвиля пандемії на Заході України?  Просто з лікарняної палати розповів чернівецький тележурналіст Василь Забродський, який сам став пацієнтом “корони”. Його відео, опубліковане на Фейсбуці, протягом лічених годин набрало сотні поширень:

“В мене діагностували двосторонню пневмонію та 55% ураження легень. До сімейного лікаря  ледве дійшов, вона зібрала мені багато документів на шпиталізацію і сказала: “Далі – лотерея. Телефонуйте на “швидку”, а вона куди привезе – так і буде”. Мовляв, якщо я з “блатних”, то можу йти в першу [міську] лікарню, там найкраще фахівці підготовлені, і туди  мені добре би потрапити.

До лікарні  не пішов, був кінець дня. А вранці вже не міг дихати. Сам, без “швидкої”, поїхав до обласної, в інфекційне відділення. По дорозі дружина буквально затягла в пульмонологію, і звідси мене вже не випустили. Тут випадково виявилося вільне ліжко, бо вночі дідуся, який на ньому лежав, відправили до реанімації. Далі були чотири дні жаху – крапельниць, таблеток, уколів, знову крапельниць, і увесь цей час – під кисневою маскою. Без неї навіть не знаю, що було б.

Та в ефір  вийшов не для того, щоб скаржитися, ні, а щоб сказати людям: той дідусь, чиє ліжко займаю, не вижив, його вже нема.

Цю палату, де я зараз, протягом тижня пройшли десятеро людей. Двоє виписались, двоє померли, інші лікуються. Всі, дякувати Богу, мають шанс вижити. Але там, в коридорах, теж стоять ліжка, і до них – черга. Щоб лягти і щоб людей прокрапали. Бо ліжок бракує, лікарів бракує, лікарів, усього бракує. Люди хворіють і помирають. Тим часом, якісь п***си хочуть відкривати ринки та ресторани, бо їм, бачте, “хріново живеться“.

Тож, пане губернаторе – відкрийте їм ті ринки, і хай вони одне одного там заражають. Тільки попередьте базарних шльондр, що коли зачепить ця зараза, їх не повезуть в першу “блатну” лікарню, а сюди, в чергу.

Дивлюсь на все це і думаю: “Боже, які люди дурні!“. Ви не уявляєте, що це таке: вийти в коридор і побачити, як людина помирає – бо в неї нема доступу до рятівного концентратора. Два дні тому тут відключилася електроенергія. Кисень, який іде по мережі, подається централізовано, він не вимкнувся, тому ми в палатах дихали. А в тих, хто мали автономні концентратори з киснем, апарати почали пищати. Нікому не побажаю почути такі звуки – бо це справді страшно.

Люди, бережіть себе, думайте! Ходите по барах, ресторанах, караоке – “молодці“. Тільки пам’ятайте, що ви у такий спосіб принесете хворобу своїм батькам, а вони її не переживуть. Тут, де я зараз, повністю “червона зона”, щодня бувають сотні людей. Бо хтось приніс ліки чи забрав своїх рідних і далі поніс заразу у світ – у маршрутку, таксі, магазин, ресторан. Тож будьте певні – вас теж зачепить. Тому, прошу, думайте головами!”.

 

Або суворий карантин, або вмираємо

Журналістка  Global Village Анна Данилюк, з Чернівців: “Мовчати не можу. Бо ще донедавна хворих на “ковід’ серед моїх знайомих майже не було. Та за останній тиждень коло тих, хто лежать пластом дома чи в лікарні, настільки розширилось, що, здається, навколо – суцільний шпиталь. Хворіють сусіди, колеги, друзі дитинства, юності, добрі знайомі. Хто – легше, хто –  важче, хто – дуже важко…

І ось на фоні цього народ продовжує казитись. Учора на Гравітоні (район Чернівців – ред.) такі фейєрверки ввечері були біля ресторану “Плай”, що аж вуха закладало…

На базарі “Нива” і продавці, і покупці продають-купують без масок. Цілим селом обступають прилавки і скуповуються, лапаючи продукти руками, спілкуючись обличчям до обличчя. Цілі натовпи приїжджих. Які маски, рукавички, антисептики? Жодних перевірок у місцях торгівлі н не здійснюють. Не бачу мобільних груп реагування чи за участю поліції. Таких у природі нема!

Тим часом, десь, чуємо, весілля роблять, там – корпоратив до восьмого (березня – ред.), там – іменини. А чого б ні?…

“Калинівський” ринок знову збирає мітинг… Прокуратуру пікетують, залучаючи школярів.

Ніколи не думала, що колись таке писати буду, бо в душі – бунтарка, тож завжди – на боці народу. Однак, зважаючи на ситуацію, звертаюсь зараз до влади: “Ви там припиняйте бути лояльними, бо наші люди, схоже, розуміють тільки силу і визнають лише жорсткі заходи та суворі санкції”. А саме такі сьогодні можуть призупинити поширення вірусу і зменшити летальність серед хворих.

Тож на часі – вживати категоричних заходів і  приймати непопулярні рішення, щоб ” червона зона” відповідала вимогам “червоної зони”. Лікарі не в змозі докричатись, щоб люди дотримувались карантинних вимог. Тому потрібні спільні дії влади та поліції.

І не треба зараз кидати камінням і розповідати, що ” у мене “горить” бізнес” і “нема за що жити”. Бо я точно не буду розповідати про те, є чи нема за що жити мені самій. І тисячам інших людей у такому ж становищі.

Але голоду, все ж таки, нема. А проблема тотального розповсюдження смертельного вірусу є!

До тих, у кого сверблячка –  відкривати базари, гуляти весілля в ресторанах, влаштовувати в такий тяжкий час мітинги – мають бути застосовані окремі санкції.

Люди, ми вимираємо! Дайте вижити хоча б нашим дітям та онукам!”

Facebook

 

Фото: https://labblog.uofmhealth.org/

 Global Village