Поки в Москві – Іван Грозний, в Європі – “Ромео і Джульєтта“

Як можна говорити про гуманістичну місію російської культури порівняно із Заходом, коли європейські мистецтво й освіта старші від московських на кілька століть?! Розвінчуємо міфи, порівнюючи історичні дати.

Якось в розмові з моєю молодшою донькою про художників і композиторів зайшла мова про хронологічне порівняння.

Принагідно згадалося, як товариш Сталін, відомий “кращий друг радянських істориків”, вкинув у маси певні постулати про російських винахідників, письменників, художників тощо, які завжди, скрізь і в усьому були, “звичайно ж“, попереду  інших народів. Зусиллями  духовних послідовників Йосипа Джугашвілі ця  легенда відроджується й зараз, в сучасній Росії. Знову лунають крики про безкультурний Захід. Тим часом, вони росіяни, “такі ого-го, несуть культуру в світ наживи й капіталу”.

Однак, подивившись на історичні дати, можна зауважити доволі цікаву картину. Коли невблаганні цифри вперто вказують на першість – та  зовсім не Росії. Отже, згадуємо:

Данте Аліг’єрі, автор Божественної комедії, народився в 1265 –  помер в 1321.

Джотто ді Бондоне, флорентійський художник і архітектор, народився в 1266му – помер в 1337 р.

Російський художник Андрій Рубльов народився в 1360му – помер в 1430му.

Геніальний Леонардо да Вінчі народився в 1452 р. – помер в 1519 р.

Цар Іван Грозний народився в 1530 р. – помер в 1584 р.

Вільям Шекспір народився в 1564-му  – помер в 1616 р.

Клаудіо Монтеверді, італійський композитор і один з основоположників опери, народився в 1567 р. – помер в 1643 р.

Композитори: Антоніо Вівальді народився в 1678му  – помер в 1741му.

Йоганн Себастьян Бах народився в 1685 р. – помер в 1750 р.

Георг-Фрідріх Гендель народився в 1685 р. – помер в 1759 р.

Дмитро Бортнянський народився в 1751 – помер в 1825.

Тобто: Андрій Рубльов народився через 40 років після смерті Данте (або через 50 років після написання “Божественної комедії”) і через 25 років після смерті Джотто … Вони, ці хитрі італiйці, “вмили руки“ й пішли на вічний спочинок, а Рубльов ще навіть не народився!

 

Леонардо з’явився на світ через 25 років після смерті Рубльова і помер за 11 років до народження “великого просвітителя” Івана Васильовича Грозного. Таким чином, хронологічно між Рубльовим і Грозним повністю вмістилася життя і творчість великого да Вінчі … Ніхто не заперечує, що Андрій Рубльов – це чудовий майстер, але ж Леонардо – це вже інша епоха!

Мене, казати правду, шокує усвідомлення, що Іван Грозний (з його Малютою Скуратовим і опричниками) та Шекспір з Монтеверді –  по суті, сучасники … Тобто лиховісні крики “слово і діло“ та  шедевр “Ромео і Джульєтта“ –  теж, як не крути, сучасники?

А тепер запитання до знавців музичної культури: який композитор творив на території Росії, коли практично одночасно в Європі працювали А. Вівальді, Й. С. Бах і Г. Ф. Гендель (цур, Григорія Сковороду не чіпати!)? Мені на думку спадає лише Д. Бортнянський (та не буду згадувати детальніше, що він з роду “лемків” і з Сумської області, тож має, гм, опосередковане “відношення” до Росії). Бортнянський народився незабаром після смерті Баха-батька і через 10 років після смерті автора “Пір року”. Гендель, щоправда, на той момент був ще живим, але з операми своїми вже зав’язав …

Ще один важливий аспект – це освіта, університети. Перші європейські виникли в XI-XII століттях (Болонський – 1088, Паризький –  1150, Оксфордський –  1167). Для порівняння: перший російський університет, Московський, заснований в 1755 році! Або ж через 6,5 століть (точніше, через 667 років) після Болоньї і через 100 років після Києво-Могилянської Академії та Львівського університету. У Києво-Могилянці, власне, й навчався Михайло Ломоносов, який вважається засновником Московського університету.

Хотів би, щоб мене зрозуміли вірно. Це хронологічне порівняння не має на меті принизити російську культуру. Їй, безумовно, є чим і ким пишатися – Пушкін, Чайковський, Толстой, Рахманінов, Шаляпін, Бунін і багато інших зробили значний внесок і стали унікальною частиною світової культури.

Це нагадування історичних дат є спробою пояснити, що власна велич не може бути досягнута хамським ставленням до інших народів. Навпаки, згадана чеснота вимагає шанобливого ставлення до сусідів і критичного – до самих себе. Розвиток можливий лише на основі взаємного обміну, але “патріотичне“ надимання щік викликає тільки несприйняття і сміх. Тому не варто розпочинати обговорення про “батьківщину слонів“ і про те, хто, куди й кому несе культуру …

https://agasfer1326.livejournal.com/8537.html?utm_source=fbsharing&utm_medium=social&fbclid=IwAR29hJMcB3iJqqdRdlkv8SxJZzia785r2dTDGXX-QQN9jDNZybqrV6Y13JY

 

Алік Гомельський, письменник, Канада

Фото: https://snob.ru/ (карикатура Оноре Дом’є часів кримської війни), https://savkinoleg583.medium.com/ (сучасники цар Іван Грозний та британська королева Єлизавета І)