"Вторік священик як хлєпнув водов, то ми ціла мандиляція сі розплила!"

 

Такі типові, такі рідні діалоги на Галичині під час освячення Великодніх кошиків:

-Диви-диви, як сє Галька вистроїла! Встидалабисє, думає, як з Італіі приїхала, то вже італьянка велика в капелюсі! Агі!

-Подивисє, Ганька в тім самім плащи, шо вторік. На грошах сплєт а плащє купити не годна! Агі!

-Дивисі, які в Ориськи кошики, приперла півхолодильника, жиби всі виділи, яка багачка. Цирк на дроті! Так, ніби всі – бідні, а вона їдна має шо їсти на свєта! Агі!

– Я троха сі за цьотков сховаю, бо вторік священик як хлєпнув, то ми ціла мандиляція сі розплила. Йшла додому, як мокра курка, і знимок не поробила! Так само, хляпає по головах а не по кошиках! Агі!

-Свєтка, дивисі, бо тобі від свічки папірчик на пасці сі запалив! Казала, нашо тобі ті папірчики! То нє, воно шо колись послухає?! Агі!

-Розступіцє троха, зробіт місце на ксьондза, бо не влізеться! Агі!

-Не “мамай” мені тутка, ше троха, зараз вже посвятит і йдем додому, ніде твої мультіки не втічут! Агі! На другий рік підеш з бабов, бо вже всі мни печінки з”їв!

-Івани, ходи сюда, зара вже будут кропити! Вже тобі тре срочно курити! Ше ся накуриш, шоб тебе вкурило! Агі!

-Туво як постоїш, то треба ше раз сі сповідати, Агі! Агі!

Веселих свєт!

Facebook

 

Тетяна Броніковска, м. Чортків

Фото: Tetiana Bro