Війна. Ізраїльтяни та араби, їхні свідчення

Слово тим, кого вдалося відшукати в мережі: що розповідають очевидці збройного протистояння між Ізраїлем та Палестиною, представники сторін.

Dina Lisnyansky, м. Тель-Авів: “Найважче у цій війні: всі очікують від тебе, щоб  поводилася, як завжди. А я сьогодні скасувала половину зустрічей, бо хтось же повинен зайнятися прилаштуванням дітей, які залишилися без школи. Більше того, набагато складніше робити щось, коли треба трьох дітей під час сирени тривоги всього за хвилину підняти, витягти з квартири і збігти з ними вниз на п’ять поверхів по сходах. Бажано, не розгубивши їхніх шльопанців по дорозі. І зачинити двері бомбосховища, коли чутно, як ракети падають над головою.

Іншу половину зустрічей треба було скасувати, бо я не спала майже всю ніч через обстріли.  Але дзуськи скасуєш, навпаки – я весь день давала інтерв’ю.

І так ніби й усі тут роблять. Це – норма. Ми продовжуємо працювати, ніби нічого й не сталося. Для ізраїльтян коронавірус був таким собі “люксом”, тому що весь світ сидів в одній дупі, і ніхто не дивувався. А тепер потрібно комусь пояснювати, що твій рівень комфорту різко знизився, а рівень відповідальності за дітей навпаки – різко підвищився. І це не може не позначатися на роботі.

В нас іде війна, і знову всі роблять вигляд, ніби її нема. А вона, між іншим, на вулиці, де людей лінчують тільки за те, що вони належать “до не тієї групи”. Я зараз почуваюся дуже на війні – набагато більше, ніж колись, в 2014му.

За останніх два дні ХАМАС випустив понад 1000 ракет по Ізраїлю. В мережі є відео спроб арабів лінчувати євреїв (їм таки вдалося, одного 30-річного чоловіка добили в Акко) і спроб євреїв лінчувати арабів. В Бат Ямі побили хлопця, його вже відвезли до лікарні. Ці відео виставляти в себе на сторінці не буду. Повірте мені, якщо ви ще не бачили самі – це огидно, від слова “блювотиння”.

Я не хочу в такий час робити вигляд, що все, як завжди. Нічого  звичного вже нема”.

Петр Межурицкий, м. Ок-Аківа: “Їхав на роботу. О 22.00 по радіо почали передавати новини. Через хвилину вони були перервані сигналами повітряної тривоги. І далі протягом всієї поїздки –  40 хвилин – передача переривалася сигналами повітряної тривоги: обстрілювали Ашдод.

Прийняв зміну, почав читати новини. Підпалили синагогу, і це зробили палестинці, громадяни Ізраїлю.

У Лоді палестинці стріляють в євреїв з пістолетів. А мери міст, в яких араби влаштовують погроми, навперебій розповідають про арабо-єврейську дружбу. Виникають питання щодо зв’язків арабських кланів з місцевою владою. Даруйте, але навіть у царській Росії градоначальники так завзято погромників не виправдовували. Їх навіть засуджували. А у нас мери засуджують євреїв, які за відсутності поліції беруть закон у свої руки. Думаю, що багато з чим доведеться розібратися в країні після перемоги.

Тим часом, вчора увечері палестинці з навколишніх сіл погрожували влаштувати погром в Ор-Аківі. Близько 12ої ночі, теж учора, я чув стрілянину метрів за 100 від мого будинку.

Вранці дізнаюся, що зібралася компанія ор-аківської молоді, щоб зустріти погромників.

Погромники, які найменше бояться поліції, не наважилися атакувати єврейську самооборону. Тоді перезбуджена єврейська самооборона сама пішла шукати палестинців.

Кажуть, що один палестинець убитий. Чомусь не сумніваюся, що це була безвинна людина, яка взагалі про подібні “движухи” не чула. Погано, коли так.

Але треба знати, що в палестинських селах, які оточують Ор-Аківу, кожен успішний теракт ХАМАСу –  це коли вдається розірвати на шматки ізраїльських дітей, жінок, людей похилого віку –  відзначають святковим салютом. Отже те, що відбувається з ор-аківською молоддю в ці години, я вже бачив раніше і бачу знову. 20 років тому мені довелося бути серед дядьків, яким під 50, футболістів-аматорів. Тоді ми змогли переконати молодих єврейських хлопців, вони озброїлися дрючками, щоб відмовилися від намірів відвідати арабське село.

Давайте без ілюзій – має бути тільки повне розмежування з палестинськими терористами і мирними арабами, яких вони змусили називати себе палестинцями. Ідіть собі в Газу з миром, подалі від гріха, по-доброму. А як будемо панькатися – нас просто виріжуть”.

 

???? ???? – Yoseph Haddad: “Ми – арабські ізраїльтяни, і ми не повинні бути інструментами в грі ХАМАСу. Або тягнутися до хаосу, до якого нас намагаються привести екстремісти серед нас. Я пишаюся бути арабом і пишаюся тим, що я – ізраїльтянин.

А тепер – ось така історія. Цього тижня була спроба лінчування в Кфар Кана, спровокована екстремістами. Ihab Abu Hatoum, житель Нофа Хагаліла та власник оптики, вирішив подарувати нові окуляри постраждалому. Замість тих окулярів, які йому розбили під час нападу (на фото вище – ред.). Ось так виглядає взаємна підтримка на тлі усіх ексцесів. Тож давайте просто відновимо здоровий глузд та партнерство”.

Anna Nyurka, Тель-Авів:  “Знаєте в чому найбільший п***ць нинішньої ситуації?? В тому, що всі друзі стають ворогами, а десятиліття роботи щодо об’єднання єврейських і арабських дітей перекреслені всього півтора днями.

У Давида є компанія, семеро чоловік – двоє арабських хлопців, двоє росіян і троє – сабри (російськомовні євреї, народжені в Ізраїлі – ред.). Вони разом їздили тусуватися, відзначали дні народження і свята, приходили  в гості і захищали один одного.

Вірніше, та компанія була. Бо сьогодні в одного арабського хлопця поранили татового брата, в іншого молодшому братові прилетіло від “магавників” (ізраїльські прикордонні війська MAGAV – ред.), він зараз у реанімації.

Спроба поговорити закінчилася скандалом – російськомовні звинуватили інших у всіх смертних гріхах, і тепер жодної компанії більше не буде. А перед тим разом – 8 років.

При цьому, в Лоді запровадили комендантську годину і погрожують трьома роками ув’язнення тим, хто вийшли назовні після 8ої вечора. Таке запроваджено для євреїв та законослухняних арабів.

Зате траси в пустелі передали під охорону бедуїнських кланів.

Все це навколо – якесь дно”.

Issam Makhoul, м. Хайфа: “Те, що сталося в районі Шейх Джара (виселення з будинків палестинських сімей відповідно до рішення ізраїльського суду – ред.) – це гірше від окупації!

А що відбувається в Єрусалимі – це природні відносини між окупаційною державою та окупованими людьми… Ізраїльська судова система є частиною окупаційної системи. Зараз продовжується велике випробування для міжнародної спільноти, включно з прихильниками арабських сил та прогресивних сил в Ізраїлі”.

 

Wadie Abu Nassar, м. Хайфа, з інтерв’ю, видання Arab News,  (https://www.arabnews.com/) : ”Мої доньки, так само, як і їхні автівки, зазнали нападу анти-арабської банди ізраїльських молодиків. Доньки – шоковані, але не стільки отриманими побоями, як емоційними стражданнями. А саме – проявами расизму, який приховувався роками”.

Марк Котлярский, м. Тель-Авів: “Вчора вночі, коли з третьої до п’ятої ранку, мало не кожні 10-15 хвилин, нам доводилося вибігати на сходи або спускатися в сховище, ми постійно перетиналися зі своїми сусідами. Нас було чоловік 10-15: іранські євреї, російськомовні, сирійські євреї, репатріанти і сабри, світські і (о жах!) ультрарелігійні. Але ми були разом, і ми говорили однією мовою. Жартували, сміялися, підбадьорювали одне одного, прислухалися, як над нашими головами розривалися ракети.

Дивно, але ми не говорили про політику і не кляли наших очільників. Ми, такі різні, були разом, і це заспокоювало”.

Ronkin Alexander, м. Тель-Авів: “Названо причини, які підвищують ризик смерті під час пандемії ковіду. Наприклад, пряме попадання ракети ХАМАС… (Вибачте, я так жартую).”

Facebook, https://www.arabnews.com, https://detaly.co.il/

 

Global Village

Фото: https://www.arabnews.com/, https://detaly.co.il/

Див. також “Війна проти Ізраїлю: “Скажи мені, хто твій друг”, від 12.05.2021