Колобок-forever. Альтернативні казки про

 

Зателефонуйте батькам! Просто так, не конче за шмайсером” – мораль казки.

 

Пенсіонери-повстанці, наше всьо

Жив-був Колобок, i жив кучеряво. Бабу з дідом пристроїв у дім престарілих, бо вони, хоч і жили, та вже давно – нерегулярно, і вопше – надоїли предки. Сам оформив субсидію, замутив з блондинкою, Лисицею. Секс без зобов’язань, бухло з Вовком, братом Лисиці, нормальні діла. Жисть удалась.

Ще Зайчиха часом заходила, тиха скромняга, по життю сіра. Але видавала такі 50 відтінків, що ого-го! І все було б нічо, але Лисиця з Вовком захотіли прописатися на Колобковій жилплощі. А він, шо – дурак?! Ні фіга, каже, не бачити вам хати, як пуйлу волосся на лисині.

А Зайчиха собі: давай розпишемось, щось я дуже кругла стала, це точно від тебе! Кароче, баби і проче звірйо настучали на Колобка Медведеві. А його всі боялися, бо пахан. Казали, що родич Медведчука. Н-да, фігова ситуація…

Колобок здувся від гризоти, з відчаю подзвонив бабі з дідом. Дід просто пояснив пацану, де на стриху сховав шмайсер. Ну, і кльово! Екологічний баланс в лісі відновлений, Медведчукового родича не видно нігде, а решта хижаків сидять тихо. Зайчиха чесно зізналася, що гнала пургу, не в зальоті зовсім.

Кароче, пенсіонери-повстанці – це наше всьо, а Колобок, хоч і круглий, але не ідіот. Повернув діда з бабою назад, забезпечив їм спокійну старість в себе вдома, а не за казьонний счот.
А мораль казки – зателефонуйте батькам. Просто так, не конче за шмайсером.

 

 

Нє фіг шастать!

Жив-був Колобок – у Донецькій області. Хоч і на підконтрольній території, але все одно – несвідомий. Можна сказати, шо даже ***удак, поскольку багато слухав “руSSкоє радіо – FM”. А там  Моргенштерн, Іосіф Кабзон і прочі “Воровайкі”. “Гаваріт масква, остальниє работают“.

Тут ше й жінка, Колобкова гражданська, Зайцева, печінки жре. І хліба нема, шоб на сало намазать, і “Волков свою бабу вже 2 раза в Турцію возив, і в Крим тоже! А я в тебе в прошлогодніх трусах на прийом к начальнику цеха хожу!“. Так баба з радівом промили Колобку мозги, шо він рішив їхать арбайтером в Ростов. Покотився пацан, кароче, по наклонній.

Ну, шо, чемодан-вокзал, як говорицця. Сів у поїзд “Бахмут-Москвоад“, вагончик тронувся, понесло болєзного. В купе підсіла здорова дівка гренадерської комплекції, зато без комплєксов. Назвалася Марьєй Захаровной, “но можна по-простому – Мєдвєдєва“. Взагалі-то, Колобок більше мініатюрних любив, фігуристих, але в Мєдвєдєвої були з собою пляшка, закуска… Ще й пачка презервативів “Владімірскій размєр“ з портретом російського главнокомандующого на стратегічєскій точці іздєлія.

Коли закінчилися і водяра, і кілька в томаті, і прєзіки, Колобок відрубався, закімарив. Прокинувся від сильного копняка в сp ***ку. Марьї Захаровни не було, а замість неї – якийсь худий рижий мужик з колючим взглядом.

– Капітан внєшнєй развєдкі Лісьєв-Чєрнобуркін,  –  представився мужик. – Буду краток. Ілі начньош работать на ФСБ, ілі сядєш за ізнасілованіє россійской гражданкі Мєдвєдєвой.

– Яке “ізнасілованіє”?! – Випав в осадок Колобок. – Всьо ж по обоюдному согласію…

– Ха-ха, на зонє тєбя і  “по-троюдному “, і вдєсятєром, і по-всякому “соглясят”! – Огидно заіржав Лісьєв.

Колобок скис, як моча рускіх спорстмєнов на Олімпіаді в Сочах.

І тут почалося реальне “маскі-шоу”: в купе красиво увірвалися наші погранци і бистро уложили Лісьєва чєрнобурой мордой прямо в пол.

Класна крута дівчина в камуфляжі – лейтенант Діденко – клацнула наручниками на кінцівках капітана ворожої развідки. А сержант Бабенко, також класний і не менш крутий, оголосив рудому супостатові, що він затриманий під час вербування громадянина України і за шпигунську діяльність на користь держави-агресора.

Все, приїхали. Колобку ж за дурну голову навіть умовно не дали. Він же, хоч і Колобок, та не колаборант. Просто провели роз’яснювальну роботу і відправили додому. Бо “нє фіг шастать до РФ на заробітки”!

Людмила Пустельник, Global Village

Фото: https://www.youtube.com/watch?v=8mSfbS7q1Sw, https://schoolbook.com.ua/