Не хочете колотися? Нагадайте їм про Нюрнберг

 

Від примусового медичного втручання людство захистило себе ще 74 роки тому – міжнародним актом, обовязковим до виконання і сьогодні, Нюрнбергським кодексом.

На роботі (навчальному закладі тощо) Вас змушують зробити собі іньєкцію як єдину умову  продовжувати отримувати зарплатню чи освіту. Або ж Ви, може, й не проти “рятівного” укола, але хочете мати про нього більше інформації. Як-от, походження, історію розробки та створення, всі ймовірні для Вас побічні ефекти та інші наслідки речовини, яку введуть у Ваш організм і т.д. Натомість  кажуть, що такі дані є лише частково, або й взагалі нема. Єдиний “вибір” для Вас – повірити на слово людям у білих халатах, погодитися і підписати папірець. Що жодних претензій не будете висловлювати, коли раптом…

І в тому, й в другому випадку Ваші права людини грубо порушені. Ба, більше – від примусової вакцинації людство захистило себе ще 74 роки тому, прийнявши міжнародний акт, відомий за назвою “Нюрнберзький кодекс”. Обов’язковий до виконання й сьогодні. Документ з’явився в 1947 р. внаслідок Нюрнбергського трибуналу, який, серед інших, виніс смертельні вироки й нацистським “лікарям”, що здійснювали експерименти на людях. Кодекс налічує 10 пунктів, ось вони:

1.Абсолютно необхідною умовою проведення експерименту на людині є добровільна згода останньої.

Це означає, що особа, яка залучається до експерименту як випробовувана, повинна мати законне право давати таку згоду; мати можливість здійснювати вільний вибір і не відчувати на собі вплив будь-яких елементів насильства, обману, шахрайства, хитрості або інших прихованих форм тиску або примусу; володіти знаннями, достатніми для того, щоб зрозуміти суть експерименту і прийняти усвідомлене рішення. (Тут і далі виділено Global Village – ред.).

Останнє вимагає, щоб до прийняття ствердного рішення про можливість своєї участі в тому чи іншому експерименті випробовуваний був поінформований про характер, тривалості та цілі даного експерименту; про методи та способи його проведення; про всі передбачувані незручності і небезпеки, пов’язані з проведенням експерименту, і, нарешті, можливі наслідки для фізичного або психічного здоров’я випробовуваного, що можуть виникнути внаслідок його участі в досліді.. Обов’язок і відповідальність за з’ясування якості отриманої згоди   лежить на кожному, хто ініціює, керує або займається проведенням даного експерименту. Це персональний обов’язок і відповідальність кожної такої особи, яка не може бути безкарно перекладена на іншу особу.

2. Дослід повинен приносити суспільству позитивні результати, недосяжні іншими методами або способами дослідження; він не повинен мати випадкового, необов’язкового за своєю суттю характеру.

3. Експеримент повинен грунтуватися на даних, отриманих в лабораторних дослідженнях на тваринах, знанні історії розвитку даного захворювання або інших досліджуваних проблем. Його проведення має бути так організовано, щоб очікувані результати виправдовували сам факт його проведення.

4. Під час проведення експерименту необхідно уникати всіх зайвих фізичних і психічних страждань і ушкоджень.

5. Жоден експеримент не повинен проводитися в разі, якщо “a priori” є підстави припускати можливість смерті або інівалідного ураження випробовуваного; винятком, можливо, можуть бути випадки, коли лікарі-дослідники самі виступають в якості піддослідних під проведення своїх експериментів.

6. Ступінь ризику, пов’язаного з проведенням експерименту, ніколи не повинен перевищувати гуманітарної важливості проблеми, на вирішення якої спрямовано даний експеримент.

7. Дослідові повинні передувати відповідні приготування, і його проведення має бути забезпечене обладнанням, необхідним для захисту випробовуваного від найменшої можливості поранення, інвалідності або смерті.

8. Експеримент повинен проводитися тільки особами, які мають наукову кваліфікацію. На всіх стадіях експерименту від тих, хто проводить його, або зайнятий в ньому, вимагається максимум уваги і професійності.

9. Під час проведення експерименту випробовуваний повинен мати можливість зупинити його, якщо, на його думку, його фізичний або психічний стан робить неможливим продовження досліду.

10. Під час експерименту дослідник, який відповідає за його проведення, повинен бути готовим припинити його на будь-якій стадії, якщо професійні міркування, сумлінність і обережність в судженнях, що вимагаються від нього, дають підстави вважати, що продовження експерименту може привести до поранення, інвалідності або смерті випробовуваного.

Залишається додати, що вперше кодекс був сформульований американськими суддями, учасниками Нюрнбергського трибуналу 1947 р. Він виніс вироки 23м обвинувачуваним  дослідникам на в’язнях фашистських концтаборів. Сімох “експериментаторів” повісили, пятьом присудили довічне увязнення, ще двом – по 25 років за гратами, одному – 15 років і ще одному – 10. Сімох виправдали. Верховний Суд США  відмовився переглянути вироки, і ті, які карали на горло, були виконані в тюрмі Ландсберг.

https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/nejm199711133372006

Global Village

Фото: https://www.forbes.com/